Чому діти обманюють?

22.02.2017 13:05

Усі діти обманюють, але чи завжди це має засмучувати і насторожувати батьків? Ставлення до дитячої брехні може бути різним: спочатку ми не надаємо їй значення, потім вона нас засмучує. Та варто запам'ятати: якщо дитина постійно обманює, то зупинитися їй нелегко. Як пояснити малюку, що брехати - погано, і відучити доньку чи сина від такої звички в майбутньому?

Дитячу брехню можна класифікувати таким чином:

1) брехня уявна;

2) брехня заради досягнення власної мети.

Учені вважають, що та брехня дошкільнят, яка частіше нагадує фантазування, є значним досягненням у психологічному розвитку дитини. Дошкільнята не замислюються над тим, що сказати неправду - це негідний вчинок. їх уява настільки багата, що вони часто не можуть відрізнити справжнє від вигаданого. Малюкам подобається вигадувати історії, які начебто трапилися з ними або з іншими членами родини, ототожнювати себе з героями мультфільмів, і вигадувати віртуальних друзів.

Фантазування є ознаками нормального розвитку мовлення та уяви дитини.
Вигадуючи свій фантастичний світ, дитина робить спробу відстояти приватне життя, таємниці, відмежуватись від батьків. Не потрібно сварити дитину за - бурхливу уяву. Навпаки, ви маєте допомогти дитині зробити її фантастичний світ реальнішим. Поговоріть з малюком про його фантазії, запропонуйте намалювати їх.              

Але якщо дошкільнятам вигадки зовсім не шкодять, а навпаки, свідчать про розвинуту дитячу уяву, то після 6 років вони можуть негативно позначитися і на особистості дитини, особливо якщо вона сама не може відрізнити правду від брехні. Коли ж продовжує фантазувати школяр - першокласник, варто з ним серйозно поговорити.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ БРЕХНІ

1. Виправдати очікування

Часто діти потрапляють під тиск надій, які на них покладають родичі. Таким чином батьки самі спонукають дитину до брехні, висуваючи до неї завищені вимоги. Малюк хоче виправдати очікування старших, тому він бреше про свої успіхи. Батькам варто реально оцінювати свою дитину і висувати вимоги лише в розумних межах.

2. Звернути на себе увагу

Дитина може вигадувати неправдиві історії для того, щоб почуватися - потрібною, щоб інші на неї звернули увагу. У цьому випадку варто приділяти хоча б півгодини щодня лише для малюка і демонструвати свою зацікавленість його життям.

3. Уникнути покарання

Дитина бреше, бо боїться, що її покарають. Саме батьки своїми репресивними заходами виховують у дитині страх і небажання визнавати свою провину, говорити правду. Не варто відкрито запитувати: «Хто це зробив?», провокуючи цим дитячу брехню. Краще констатувати факт: «Бачу, що ти зробив...» і шукати разом шляхи усунення шкоди.

4. Уникнення стресових ситуацій

Дитина обманює, щоб приховати від сторонніх родинні проблеми (неблагополуччя в сім'ї, алкоголізм батьків, відсутність тата тощо).

5. Спроба помирити рідних

Коли дитина стає свідком неодноразових сварок дорослих, то намагається самостійно допомогти їм помиритися, вигадуючи ситуації, яких не було.           

6. Страх невдачі

Дитині соромно за свій вчинок, вона не хоче, щоб про це хтось дізнався, тому вигадує різні історії.                                                                                                 

7. Наслідування

Здебільшого брехати дитина вчиться від дорослих, які при ній брешуть іншим або просять дитину сказати комусь неправду. Наприклад: «Скажеш таткові, що ми ходили гуляти», «Коли прийде тітка, скажеш, що мами немає».

ЯК ПОДОЛАТИ ДИТЯЧУ БРЕХНЮ

Щоб боротися з брехнею, потрібно спершу виявити її причини, а тоді вже діяти. Діти ще не настільки майстерні актори, щоб уміло замаскувати свою брехню. Тому обман можна простежити у поведінці малюка. Існує кілька загальних ознак брехні:

1) зміна виразу обличчя, поява неусвідомлених рухів;

2) зміна темпу мовлення, зниження тону, заїкання;

3) спроба змінити тему розмови;

4) зволікання з відповіддю.

Завдання батьків полягає в тому, щоб стримати дитину від брехні, викорінити в ній цю шкідливу звичку. Зазвичай, першою реакцією батьків на брехню дитини є покарання, хоча воно не завжди дає бажаний результат - дитина наступного разу може краще замаскувати свою брехню. Спробуйте . побачити ситуацію очима дитини. Покажіть, що готові її вибачити.

Реагувати на брехню потрібно відповідно до вікової категорії дитини. Коли дитині немає 6 років, не реагуйте суворо. Ваше завдання - дати дитині зрозуміти, що брехати - погано, і що брехня завжди викривається.

Дитяча неправда: що робити?

Історія

Що сказати?

Як реагувати?

3-річна дитина говорить: «Я вмію літати, як птах»

Гарна історія. А можеш іще яку-небудь придумати?

Дуже важливо, щоб дитина вміла уявляти, але допоможи їй навчитися розрізняти

4-річна: «Це не я розбив чашку. Вона сама вислизнула в мене з рук»

Я знаю, що ти не хотів цього. Але наступного разу тримай чашку обома руками. Зараз допоможу тобі зібрати

Сердита, осудлива відповідь лише змушує малюка частіше брехати

5-річна: «Я нічого не чіпала у твоїй кімнаті без дозволу»

Сьогодні я не буду гніватися  або кричати на тебе. Але коли ти наберешся сміливості сказати мені правду, я зможу пишатися тобою

Не варто роздмухувати цей факт до всесвітніх розмірів, але все-таки необхідно пояснити, що брехати — ганебно       

6-річна: «Це не я почав битися. Максим перший мене вдарив»

Я знаю, що останнім часом ви з Максимом не можете домовитися, але ти завжди можеш розповісти про це нам. Ми спробуємо

Якщо немає явних доказів, що саме ваша дитина вдарила першою, не дійте занадто жорстко

Ваші дії на майбутнє:

1.   На  брехню реагуйте спокійно, уникайте зайвих емоцій і фізичних покарань.

2. Разом вирішуйте проблеми: намагайтеся знайти причину брехні, разом знайдіть інший можливий вихід із ситуації.

3. Хваліть дитину, коли вона каже правду, особливо якщо це вимагає від неї певних зусиль і внутрішньої боротьби.

4. Пам'ятайте про невинність. Не робіть поспішних висновків, коли вину дитини не встановлено. Це може травмувати дитину, і надалі вона розцінюватиме вас як несправедливу особу.

5. Подавайте гарний приклад. Дитина дуже чутлива до інших людей, особливо коли вони вчать її казати правду, а самі іноді брешуть. Брехати діти, здебільшого, вчаться від дорослих.

Дитина чесна зі своїми батьками лише тоді, коли:

1) довіряє їм;

2) не боїться їхнього гніву чи осуду;

3) впевнена: що б не сталося, її не принизять як особистість;

4) знає, що їй допомагають, підтримують.

Спробуйте разом із дитиною з'ясувати мотиви та вчинки, що спричинили брехню. Поясніть їй, що з цієї ситуації можна було вийти, не обманюючи. Якщо ви проведете хорошу бесіду - ваша дитина більше не брехатиме, дитина починає брехати, якщо їй не вистачає вашої любові, розуміння, уваги, турботи.

—————

Назад


Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

Контакт

Сумський санаторний ДНЗ №24 "Оленка"

40009, Україна, м. Суми,
вул. Пушкіна, 49А


(0542) 61-13-33


Оголошення

Обережно: сказ!

03.11.2017 14:24
На виконання протокольного доручення від 01.11.2017  № 7 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Сумській міській раді управління освіти і науки доводить до Вашого відома, що у зв’язку з виявленням собаки, хворої на сказ, введено карантинні обмеження в межах вулиці...

—————

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:50

—————

Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 772 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:48

—————


счетчик посещений