Надання першої психологічної допомоги та профілактика стресових розладів у дітей

05.10.2015 08:37

Перша психологічна допомога (ППД) - це низка гуманних, підтримуючих дій і заходів для підтримки іншої людини, яка страждає і яка може потребувати допомоги.

Перша психологічна допомога передбачає:

• Надання ненав'язливого, делікатного практичного догляду та підтримки.

• Проведення оцінки потреб та переживань.

• Надання допомоги щодо задоволення базових потреб людини (їжа, вода тощо).

• Утішання та заспокоєння.

• Надання допомоги щодо пошуку та користування інформацією, послугами та засобами підтримки.

• Забезпечення захисту від можливих подальших незгод і шкоди.

Коли надають ППД:

В умовах надзвичайних ситуацій або відразу після кризової події...

• ...як елемент нарощування потенціалу готовності до катастроф на територіях з високою вірогідністю виникнення надзвичайних ситуацій;

• ...під час чи після кризи, що негативно вплинула на невелику групу дітей;

• ...у якості невідкладного втручання у ситуації дітей, які стали жертвами сексуального або фізичного насильства.                    

Чому перша психологічна допомога стосується насамперед дітей?

В умовах кризи діти:

• реагують та думають не так, як дорослі;

• мають особливі потреби, зумовлені віком;

• є особливо уразливими до шкідливого впливу через свою фізичну статуру та соціально-емоційну прив'язаність до дорослих піклувальників.

Не всі діти, які перебувають у кризовій ситуації, потребують першої психологічної допомоги. У деяких із них достатньо ресурсів для самостійного виходу з кризового стану. Основне для дитини, яка перебуває в такому стані — наявність поряд урівноважених і чуйних дорослих.

Реакції дітей на кризову ситуацію:

• надмірна прихильність до батьків;

• проблеми зі сном та апетитом;

• часті скарги на недомагання;

• зміни в поведінці;

• надмірна чи недостатня реакція на фізичний контакт;

• виснаження — плаксивість, роздратованість, зміни настрою;

• тривожність, страх, занепокоєння;

• поява нових страхів.

Якщо дитина не отримала в разі потреби допомоги, то її необхідно надавати й надалі за наявності ознак посттравматичного стресу.

Ознаки посттравматичного шоку:

• невмотивована уважність — людина стежить за всім, що відбувається, перебуває у стані очікування небезпеки;

• різка реакція на гучні звуки;

• відсутність проявів радості, любові, грайливості, спонтанності;

• труднощі в налагодженні контактів;

• агресивність;

• порушення пам'яті, концентрації уваги;

• депресія;

• загальна тривожність.

У випадку виявлення цих ознак необхідно повідомити  практичного психолога для проведення реабілітаційної роботи.

Принципи надання першої психологічної допомоги дітям:

Слідкувати

Перевіряти та контролюти безпеку.

Відстежувати дітей з очевидними та невідкладними нагальними потребами.

Шукати дітей, батьків та піклувальників з серйозними стресовими реакціями.

Слухати

Контактувати з дітьми та батьками, які можуть потребувати підтримки.

Дізнаватися, розпитуват дітей, батьків та піклувальників про їхні потреби та тривоги.

Вислуховувати дітей, батьків та піклувальників, допомагати їм заспокоїтися.

З'єднувати

Допомагати дітям та їхнім родинам задовольнити базові потреби та отримати доступ до послуг.

Допомагати дітям та їхнім родинам справлятися з проблемами.

Надавати інформацію.

Допомагати дітям та родинам налагоджувати зв'язки між собою а також зі службами соціальної допомоги.

Навички, які необхідні, щоб надавати дітям підтримку:

Активне слухання. Допомагаємо дитині впоратися з її почуттями.

Дитині потрібно, щоб її почуття приймали та поважали:

• можна спокійно та уважно вислухати дитину;

• можна визнавати почуття дитини словами «так», «зрозуміло»;

• можна назвати почуття: «ти стурбований», «ти засмучена», «ти сердитий»...

Покажіть, що розумієте бажання дитини. Надайте її можливість уявити це: «Я б хотіла, щоб такого не було, щоб все у нас було спокійно і не потрібно було переживати за батьків/чи за цю ситуацію» (як приклад).

Уміння ставити питання, які спонукають дитину до розмови: «Я уважно тебе слухаю...», «Це важливо, що ти розповідаєш...», «Міг би ти розповісти про це більше...».

Встановлення відносин, що базуються на довірі.

Надання корисного та заохочувального зворотного зв'язку.

Уміння концентрувати увагу на можливостях та рішеннях, а не на проблемах.

Спостерігати за поведінкою дитини тривалий час.

Розуміння та правильне використання невербальних засобів вияву почуттів; терпиме та неупереджене ставлення.

Чуйність та співчуття.

—————

Назад


Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

Контакт

Сумський санаторний ДНЗ №24 "Оленка"

40009, Україна, м. Суми,
вул. Пушкіна, 49А


(0542) 61-13-33


Оголошення

Обережно: сказ!

03.11.2017 14:24
На виконання протокольного доручення від 01.11.2017  № 7 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Сумській міській раді управління освіти і науки доводить до Вашого відома, що у зв’язку з виявленням собаки, хворої на сказ, введено карантинні обмеження в межах вулиці...

—————

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:50

—————

Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 772 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:48

—————


счетчик посещений