Статеве виховання дошкільників, або як відповідати на «незручні» запитання дошкільників

13.10.2017 11:27

Психологічні особливості розвитку хлопчиків та дівчаток

Хлопчики та дівчатка істотно різняться у фізичному та інтелектуальному  розвитку, у них різні інтереси. Так, у дівчаток кращі показники в рівновазі та гнучкості, в них краще розвинена дрібна моторика. Хлопчики швидше бігають, далі стрибають з місця, у них кращі показники у киданні м'яча на дальність, більша сила рук. Дівчатка раніше починають читати та писати, користуватися складними граматичними конструкціями. У хлопчиків краще розвинені абстрактне, «несловесне» мислення, логіка при розв'язанні арифметичних задач. Словник хлопчиків багатий на дієслова, що свідчить про бажання не спостерігати, а змінювати. Дівчаток цікавить людина і те, що її оточує: одяг, предмети домашнього побуту, прикраси тощо. Вони люблять гратися ляльками, проявляти турботу. А хлопчиків цікавлять засоби пересування: літаки, поїзди, машини, кораблі. Вони люблять подорожувати, конструювати, схильні до винахідництва. Їм властиве розібрати механізм, щоб дізнатися, як він влаштований.

Під впливом дорослого формуються дві різні особистості – майбутній чоловік і майбутня жінка. Від уявлення про зміст типової для статі поведінки, від виникнення інтересів та уподобань залежить формування особистості як представника певної статі, впевненість у собі.

Тому дуже важливо підтримувати та розвивати в дівчаток м'якість, ніжність, охайність, прагнення до краси, а в хлопчиків – сміливість, рішучість, лицарське ставлення до представників протилежної статі. Якщо основи цих якостей не закладені в ранньому дитинстві, людині буває важко справитися зі своїми соціальними ролями в майбутньому.

Проблемні питання статевого виховання

Хибна думка про те, що статеве виховання слід розпочинати в підлітковому віці.

Батьки найчастіше замислюються про те, як складаються взаємини їхній сина чи доньки з особами протилежної статі тоді, коли діти досягають  підліткового віку. Це пояснюється тим, що дорослі, в якійсь мірі ототожнюють статеве виховання з сексуальними відносинами. Тому бояться привертати увагу дошкільнят до проблеми статі.

Але вчені вважають цей період асексуальним, тобто таким, коли статеві гормони не впливають на розвиток організму дитини та її поведінку. Проте саме в цьому віці формуються основи моральних установок майбутніх чоловіка й жінки, передумови для засвоєння статевих ролей. Тобто виховання дошкільнят не ставить за мету сексуальну просвіту, йдеться про морально-статеве виховання, грамотну допомогу дитині в її соціальному, моральному та особистісному розвитку. А запитання дітей, які примушують дорослого ніяковіти, продиктовані бажанням дізнатися про інтимний бік стосунків чоловіка та жінки, є лише проявом інтересу маленького дослідника до життя.

Змістом статевого виховання дошкільників є:

  • взаємини між людьми різної статі;
  • норми таких взаємин;
  • особисте життя людей у родині;
  • сфери їхньої діяльності.

Запитання дітей про інтимні стосунки дорослих

Не потрібно червоніти, чуючи дитячі питання, і переводити розмову на іншу тему. Просто потрібно бути готовими до того, що такі питання рано або пізно обов'язково виникнуть. Тому що для дітей така тема цілком природна, і питання «Звідки я узявся?» ставиться зовсім не для того щоб поставити маму або тата в ніякову ситуацію, а для того, щоб отримати на нього відповідь, тому що це й справді цікаво. Так само вона може запитати: «Чому небо синє?».

Якими б не були наші відповіді за змістом, вони мають бути правдивими, об'єктивними, науковими та відповідними до віку дитини. Казки про лелек, про знаходження дітей у капусті не тільки не відволікають  від інтимного боку життя дорослих, а й заважають нормальному розвитку статевої свідомості дитини. Все одно настане час, коли все вигадане буде спростовано «вуличною інформацією». І тоді в дитини з'являється розчарування, недовіра до дорослого. Але давати дуже поглиблену інформацію не потрібно. Перше запитання дитини: «Звідки я з'явився?» - звичайно хвилює маму. Однак діти орієнтуються в проблемі тільки в межах особистісного сприйняття та мислення. Це говорить про те, що  в цьому питанні не має  потреби дізнатися про статевий акт, про який діти до відповідно віку (а він різний в селі та в місті, а також визначається оточенням дитини) нічого не знають. Необхідно спочатку уточнити, про що саме дитина хоче дізнатись. Наприклад, вона може відповісти, що сусід сказав йому, що народився в селі. У цьому випадку і мамі треба відповісти в межах даного питання – в якій місцевості народилася дитина. Якщо запитання більш глибинного характеру, то краще показати дитині одну з популярних книг, де розповідається про розвиток дитини в утробі матері.

Інтерес дитини до статевих органів

Відомо, що до року діти ретельно вивчають своє тіло, особливо його нижню частину. До тих пір поки малюк зайнятий вивченням своїх ручок-ніжок, мама і тато спокійні. Але коли дитина починає цікавитися своїми статевими органами, багато батьків ніяковіють. Інтерес дитини до статевих органів не варто розцінювати як відхилення в розвитку – це лише прояв допитливості ,за яку дитину не можна сварити. Набагато краще та ефективніше буде просто відволікти малюка чимось цікавим.

Дуже важливим є те, що статеве виховання не може бути відділене від морального. Коли ви пояснюєте дитині відмінності її статі, необхідно м'яко нагадувати про те, що все це особисте, і не виставляється на загальний огляд.

Діти також проявляють інтерес і до будови статевих органів у осіб протилежної статі. Вони взаємовивчають  один одного шляхом ігор у лікаря, підглядають один за одним у туалетах. Особливо це стосується дітей, які не мають братів чи сестер. Звичайно така поведінка шокує батьків та вихователів. Але, знову ж таки, дітьми в таких випадках здебільшого керує допитливість. Зробивши для себе висновок, що дівчатка відрізняються від хлопчиків, і навпаки, «нижче живота», дитина, як правило, втрачає інтерес до цього питання.

Як виховувати дівчинку?
  1. Якщо Вам доводиться сварити дитину, то враховуйте її стать. Сварячи дівчинку, не поспішайте висловити своє ставлення до неї – бурхлива емоційна реакція зашкодить їй зрозуміти, за що її сварять.
  2. Не порівнюйте різностатевих дітей і тим більше не ставте одних у приклад іншим.
  3. Виховуючи дівчинку, не обмежуйтеся участю однієї мами. Тато не менш важливий у процесі виховання дочки.
Як виховувати хлопчиків?
  1. Виробіть відносно міцну та непохитну систему правил і вимог.
  2. Будьте послідовні.
  3. Не позбавляйте дитину ласки та теплих слів тільки тому, що він - хлопчик.
  4. Дайте дитині можливість поспілкуватися зі старшими чоловіками, які можуть бути позитивним прикладом.
  5. Хваліть хлопчика за прояви сили характеру, спритності й сміливості.

Як відповідати на «незручні» запитання дитини?

  1. Не демонструвати дитині свою розгубленість, не переводити розмову на іншу тему.
  2. Бути готовим до таких запитань і чекати на них, розуміючи, що вони необхідні, і що це наступна сходинка розвитку Вашого малюка.
  3. Давати дуже поглиблену інформацію не треба.
  4. Спочатку уточнити, про що саме дитина хоче дізнатись.
  5. Розмовляти з дитиною спокійним довірливим тоном, не принижувати та не соромити за те, що вона зачепила цю тему.
  6. Прагнути, щоб Ваша дитина брала інформацію на такі теми у вас та вдома, а не на вулиці серед чужих людей, особливо ровесників.
  7. Відповіді мають бути правдивими, об’єктивними, науковими та відповідними до віку дитини.

Наприклад, Рудольф Нойберт у книзі «Що я скажу своїй дитині» пише, що на запитання «Чому я хлопчик, а сестричка — дівчинка?», слід відповісти синові, що він народився таким, як тато, а дочка — як мама. Якщо малюк запитує: «Де беруться діти?» — слід відповісти: «Діти з’являються і живуть у тілі матері». На запитання «Як я виріс?» — відповісти: «З крихітного зернятка, яке завжди було в животі у мами». У випадку, коли малюк запитує: «Як народжуються діти?», можна використати таку можливу форму відповіді: «Зі спеціального отвору, який при народженні стає великим».

Згадаймо Оскара Уайльда: «Непристойних запитань не існує — існують непристойні відповіді». Адже дошкільняті не потрібні конкретні розповіді про фізичну та емоційну сторони статевих взаємин. До речі, дитина про це й не запитує. Треба лише задовольнити допитливість малого на рівні його розуміння.

Для чого потрібний тато або звідки беруться діти? 

(казка)

- Тату, звідки беруться діти?

-  Та це ж всім відомо! Одних приносять лелеки, інших купують у магазині чи знаходять у капусті. А ви з Анюткою народилися в пологовому будинку. А це значно цікавіше, ніж лежати в капусті.

Лежиш у грядці, скучно, мухи кусають. Та головне не це. Головне те, що не знаєш, хто тебе знайде. А в пологовому будинку ти виходиш лише зі своєї мами.

- Як це – зі своєї мами? Хіба я в ній жив?

- Звичайно. Ти майже рік жив у неї в животі.

- А  чому я народився з мами, а не з тата?

- У мами в животі є спеціальне місце, ніби кімнатка, в якій може жити й рости дитина.

- А для чого ж тоді тато?

- Для того, щоб розбудити одну краплинку, яка сидить у мамі. В цій малютці, як в яйці птиці, до певної пори дрімає чиєсь життя. Тому й називають її яйцеклітиною.

- А як же ти її розбудив? Чи не будильником, га?

- Та що ти! Будильником можна розбудити лише соню, а життя будять коханням.

Коли я вперше зустрів твою маму, вона була така гарна й незвичайна, що я покохав її одразу й назавжди. Я став добрішим, ніжнішим і ласкавішим. Мені захотілося захистити її і піклуватися про неї.

І коли ми відчули, що не можемо жити один без одного, я подарував мамі золоту обручку, і ми одружилися.

Ми стали найщасливішими у світі!

Кохання переповнювало нас. І тоді ми вирішили завести тебе, щоб наше кохання не зникло з нами, а жило в тобі, як згадка про нас. Я міцно обійняв твою  маму, міцно-міцно її поцілував і довго не випускав її зі своїх обіймів. Було так тихо, що ми чули, як б'ються наші серця. А за відчиненим вікном, залитий голубим промінням Місяця, цвів бузок. І від нього по всьому саду стояли такі пахощі, що паморочилася голова.

І раптом я відчув, що тіло моє стало невагомим і розлетілося мільярдами палаючих іскорок. Одна з них опустилася на маму і зачала твоє життя.

- Від простої іскринки вийшла така чудова дитина? – здивувався хлопчик.

- Ну, не зовсім така чудова, і не зовсім іскринки. В маму проникла частинка мене самого. Ось як в насінні поміщається майбутній соняшник, так і я весь вмістився в своє насіння.

- Виходить, якби не ти, я б не народився? Підожди, я зараз прийду.

- Куди ти?

- Я лише скажу своїй подружці Аньці-задаванці, що не буду з нею одружуватися, наплачеться вона без дітей!

- Ти не дуже поспішай її засмучувати. Поки ви обоє не виростите, у вас не може бути дітей.

- Це чому ж?

- Для цього ви ще не готові. У твоєї Ані не розвинулося те місце, де живе дитина. Немає грудей, щоб її годувати. І немає тієї краплини-малютки, яку ти до речі, не можеш розбудити. Адже, щоб з'явилися насінинки, потрібно вирости великими і сильними.

—————

Назад


Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

Контакт

Сумський санаторний ДНЗ №24 "Оленка"

40009, Україна, м. Суми,
вул. Пушкіна, 49А


(0542) 61-13-33


Оголошення

Обережно: сказ!

03.11.2017 14:24
На виконання протокольного доручення від 01.11.2017  № 7 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Сумській міській раді управління освіти і науки доводить до Вашого відома, що у зв’язку з виявленням собаки, хворої на сказ, введено карантинні обмеження в межах вулиці...

—————

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:50

—————

Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 772 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:48

—————


счетчик посещений