Ти потрібен мені, тато!

03.11.2015 09:17
Роль батька в психічному розвитку і вихованні дітей
 

Однією з найважливіших умов, що забезпечують вплив батька на дитину, на їх майбутню взаємну прихильність, є якомога раніший початок їх спілкування. Відомо, що немовлята, татусі які розмовляли з ними ще до їх народження, раніше інших починають виділяти тат з оточуючих, частіше зупиняють на них свій погляд. Максимально ранній контакт дитини з батьком, особливо в перші два-три дні після народження (або навіть в перші години), коли в мозок новонародженого «вдруковуються» перші зовнішні події, звуки, дотики, виробляє в обох незабутні враження, які в багато разів підсилюють їхню майбутню прив'язаність один до одного.

Вагітність і народження дитини - особлива подія в житті сім'ї, яка вимагає особливих взаємостосунків між подружжям.

Батько може мати значний позитивний або негативний вплив на психічне здоров'я дитини. Зневажливе відношення батька до новонародженого важко позначається на емоційному стані матері, який передається дитині. Вона стає неспокійною - погано їсть, спить, часто відригує тощо. Пізніше це виявляється у вигляді неврозу, страху. Разом з тим помічено, що дитина, батько якої в перший рік життя бере участь в повсякденному догляді за нею, менше боїться незнайомих людей, проявляє велику відвертість в спілкуванні.

За винятком годування груддю, татусі здатні забезпечити повний догляд за дитиною - можуть купати, сповивати та гойдати її так само уміло, як мати. Татусі уловлюють сигнали дитини так само чуйно, як і матері, а немовлята прив'язуються до них не менше, ніж до матерів. Не дивлячись на це татусі, як правило, не беруть на себе основну відповідальність по догляду за дитиною. Така другорядна роль тата у вихованні дітей може бути пов'язана з відчуттям некомпетентності в цьому питанні, що вони часто підтверджують словами: «Мій час ще не прийшов». Тим часом існує певний зв'язок між взаємодією дитини з батьком в дитинстві та їх взаємостосунками в подальші роки. У татусів, які були «недосяжними» для своїх маленьких дітей (не брали участі у догляданні та вихованні), можуть виникнути труднощі в налагодженні міцних емоційних зв'язків з ними в майбутньому. Тому так важливо не відкладати спілкування з малюком, не чекати, коли він стане старшим, перекладаючи всі турботи про немовля на матір.

Пам'ятайте, що виховання дітей - це постійне заняття, в якому беруть участь дві людини: батько й мати.

Помічено, що стиль взаємодії татусів з маленькими дітьми відрізняється від материнського. Матері велику частину часу спілкуються з дітьми під час доглядання, татусі ж взаємодіють з ними в процесі гри, маючи безпосередній вплив на їх психічний розвиток. Гра між батьком і дитиною носить циклічний характер, за спалахами збудження і проявом взаємної уваги слідують періоди мінімальної активності. Матері грають з дітьми в ніжні, спокійні, традиційні ігри («Долоньки», «Сорока» тощо). Татусі влаштовують незвичайні, енергійні, непередбачувані ігри, пов'язані з метушнею та плутаниною. Раптом перетворюються на конячку юного принца (або принцеси) або в злого і жахливого Бармалея, якого потрібно перемогти, щоб він не з'їв «маленьких, дуже маленьких дітей»... У таких іграх дітям особливо подобаються прояви фізичної сили і стихійність. Крім того, вони формують швидку реакцію на можливу небезпеку, уміння приймати вірне рішення в складних ситуаціях; знімають нервову напругу, заряджають позитивними емоціями. Помічено, що вже в перші місяці життя дитини батько на відміну від матері грає по-різному з хлопчиком і дівчинкою, тим самим починає формувати їх статеву самоедентичність. Трьох-чотирьох літні діти з великим бажанням спілкуються з батьком протилежної статі - подібно тому, як хлопчики обожнюють мамусь, дівчатка ніжно люблять татусів, особливо якщо схожі на них зовні. Такий емоційний досвід гетеростатевих відносин знайде свій подальший розвиток в майбутньому.

Батько є для дитини важливою рольовою моделлю. Саме в спілкуванні з ним, наслідуючи йому, хлопчик вчиться бути чоловіком, набуває типово чоловічі риси характеру. Кожен батько повинен усвідомлювати це і завжди пам'ятати, що дитина змалечку наслідуватиме йому у всьому, в самих незначних дрібницях; у міміці, жестах, мові - і перш за все у відношенні до матері! Відношення батька до матері значною мірою визначає характер відношення хлопчиків до дівчаток. Дуже часто хлопчики, які позбавлені батьківської уваги - недостатньо зрілі, несамостійні діти. Вони погано адаптуються в колективі, боязкі, підступні, злі, агресивні. У них спостерігається безглузде прагнення до руйнації. Вплив батька робить дитину дисциплінованою, відкритою, чесною, обов'язковою. Крім того, без позитивного впливу батька хлопчик, подорослішавши, не зможе передати своєму сину адекватний досвід статеворольової поведінки.

У дівчинки на прикладі взаємостосунків батька і матері формується уявлення про те, що таке сім'я. Вона дізнається, як чоловіки відносяться до жінок, мимоволі вчиться розуміти природу чоловіка. Проблеми, суперечки, конфлікти у взаємостосунках батьків сприятимуть виникненню проблем у майбутньому шлюбі дитини, у вихованні власних дітей.

Любов батька дає дівчинці упевненість в своїй жіночій привабливості та чарівності. Кожного разу, підкреслюючи, що його «донька розумниця і красуня», батько формує у неї впевненість у собі.

Недостатня ж емоційна чутливість тат породжує у дівчаток занепокоєння, нестійкість настрою та капризність як засіб залучення уваги.

У наші дні багато упевнених в собі жінок хочуть «народити дитину для себе», вони переконані у тому, що зможуть забезпечити її всім самі. Можливо, стаття примусить їх задуматися: адже про значення ролі батька у вихованні дитини можна судити вже по тому факту, що смертність дітей, позбавлених батька, тобто народжених поза шлюбом, в два рази вище. При підтримці батька жінка може передати своїм дітям відчуття упевненості в більшій мірі, ніж жінка, яка вимушена виховувати дитину одна. Зрозуміло, це справедливо тільки у тому випадку, коли методи виховання обох батьків співпадають, вони поступають по відношенню до дитини узгоджено, пред'являють їй однакові вимоги, оточують її постійною любов'ю і повагою.

Участь батька у вихованні дітей нарівні з матір'ю має безпосередній вплив на формування особистих якостей дитини, від яких багато в чому залежить її майбутнє благополуччя.

—————

Назад


Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

Контакт

Сумський санаторний ДНЗ №24 "Оленка"

40009, Україна, м. Суми,
вул. Пушкіна, 49А


(0542) 61-13-33


Оголошення

Обережно: сказ!

03.11.2017 14:24
На виконання протокольного доручення від 01.11.2017  № 7 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Сумській міській раді управління освіти і науки доводить до Вашого відома, що у зв’язку з виявленням собаки, хворої на сказ, введено карантинні обмеження в межах вулиці...

—————

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:50

—————

Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 772 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:48

—————


счетчик посещений