Організація дитячої пізнавальної діяльності в умовах літа - Мірошниченко Л.І., вихователь

12.07.2016 10:25

Маля - природний дослідник навколишнього світу. Світ відкривається дитині через досвід його особистих відчуттів, дій, переживань.

«Чим більше дитина бачила, чула, чим більше вона знає і засвоїла, чим більшою кількістю елементів дійсності вона має у своєму досвіді, то більша і продуктивніша за інших рівних умов буде її творча, дослідницька діяльність», - писав класик вітчизняної психологічної науки Лев Семенович Вигодський.

Розвиток пізнавальної діяльності у дітей дошкільного віку особливо актуально на сучасному етапі, так як розвиває дитячу допитливість. Допитливість розуму і формує на їх основі стійкі пізнавальні інтереси через дослідницьку діяльність.

Для дошкільника характерний підвищений інтерес до усього, що відбувається навколо.

Щодня діти пізнають все нові і нові предмети, прагнуть дізнатися не тільки їх назви, але і риси подібності, замислюються над простими причинами спостережуваних явищ. Підтримуючи дитячий інтерес, треба вести їх від знайомства з природою до її розуміння.

У процесі практично-пізнавальної діяльності (обстеження, досліди, експерименти, спостереження тощо) вихованець досліджує навколишнє середовище. Важливий результат цієї діяльності - знання, здобуті нею.

У розвитку пізнавальної діяльності дошкільнят величезну роль відіграє правильно організована самостійна пізнавальна діяльність. Здійснюється вона в основному в другу половину дня і на прогулянках. При цьому діти мають можливість доповнити і розширити свої уявлення про світ, а також оволодіти різними способами отримання знань - розглядання картинок, експериментування, особистий досвід тощо.

Здійснюючи керівництво цим напрямком роботи, треба дотримуватись таких вимог:

1. Створені умови повинні провокувати дошкільнят на пошук відповідей на поставлені питання, отримання додаткової інформації за змістом бесіди.

2. Діти повинні самостійно визначати ступінь своєї участі у цій діяльності та вільно вибирати із запропонованих педагогом засобів і джерел пізнання.

Творчий потенціал педагога характеризується рядом особливостей особистості, які називають ознаками творчої особистості:

1. Здатність помічати і формулювати альтернативи, піддавати сумніву на перший погляд очевидне, уникати поверхневих формулювань.

2. Вміння вникнути в проблему і в той же час відірватися від реальності, побачити перспективу.

3. Здатність відмовитися від орієнтації на авторитети.

4. Уміння представити знайомий об'єкт з абсолютно нового боку, в новому контексті.

5. Здатність до асоціацій (швидке і вільне перемикання думок, здатність викликати у свідомості образи і створювати з них нові комбінації.

6. Готовність пам'яті (оволодіння досить великим обсягом систематизованих знань, упорядкованість і динамічність знань) і здатність до узагальнення.

7. Креативність, тобто здатність перетворювати чинену діяльність у творчий процес.

Пізнавальна активність має виразні зовнішні прояви.

1. Інтерес до предмета.

2. Емоційне ставлення до предмета (подив, здивування, лукавство, заклопотаність, тобто різноманітність емоцій, що викликаються цим предметом).

3. Дії, спрямовані на дослідження властивостей предмета розуміння його функціонального призначення.

Пізнавальна діяльність реалізується в різних формах:

1. Самостійна діяльність, яка виникає з ініціативи самої дитини – стихійно.

2. Безпосередня освітня діяльність - організована вихователем.

3. Спільна - дитини і дорослого - на умовах партнерства.

Залежно від мети і джерел одержання інформації використовували чотири типи:

1. Інформаційні, на яких здійснювалося ознайомлення дітей з невідомими їм раніше пізнавальними фактами та відомостями з різних галузей знань у світі. На таких бесідах основне джерело інформації - дорослий. Педагог намагався з допомогою навідних запитань підвести дітей до самостійного вирішення проблеми. Її розуміння і відкриття нового.

2. Пізнавальні заняття - практикуми, де діти засвоювали нову інформацію в процесі практичної роботи з різними матеріалами та спеціальним обладнанням (мікроскоп, лупа, карта тощо).

3. Інтегровані заняття, де діти мали можливість в межах одного заняття отримати максимум уявлень про властивості, якості, відносини між об'єктами, явищами, про існуючі між ними взаємозв'язки у процесі різних видів дитячої діяльності (предметної, трудової, образотворчої, мовленнєвої, театралізованої, експериментування).

4. Підсумкові заняття, на яких педагоги разом з дітьми підводили підсумки, узагальнювали отримані уявлення з визначеної пізнавальної темі.

Серед всіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення. Воно тісним чином пов'язане і супроводжує іншим пізнавальним процесам, визначаючи характер і якість. Значить, активізувати пізнавальну діяльність у процесі навчання - це перш за все активізувати мислення. 

Домогтися цього дозволяють методи які називають пізнавальні питання дітей:

1. Метод несподіваних рішень, заснованих на тому, що педагог пропонує новий нестереотипное рішення тієї або іншої задачі, яке суперечить наявного досвіду дітей.

2. Метод прояви завдань з невизначеним закінченням, що змушує дітей ставити запитання, спрямовані на отримання додаткової інформації.

3. Метод, що стимулює прояв творчої самостійності складання аналогічних завдань на новий зміст, пошук аналогів в повсякденному житті.

4. Метод «навмисних помилок» (за Ш.О. Амонашвілі),коли педагог обирає неправильний шлях досягнення мети, а діти виявляють це і починають пропонувати свої шляхи і способи розв'язання задачі.

У дошкільному віці пізнавальна діяльність спрямована на предмети живої і неживої природи через використання дослідів і експериментів.

У ході досвіду діти висловлюють свої пропозиції про причини спостережуваного явища, вибирають спосіб вирішення пізнавальної задачі.

Завдяки дослідам діти порівнюють, зіставляють, роблять висновки, висловлюють свої судження і умовиводи. Велику радість, здивування і навіть захват вони зазнають від своїх маленьких і великих відкриттів, які викликають у дітей почуття задоволення від виконаної роботи.

Діти за своєю природою дослідники. З великою цікавістю вони беруть участь в самій різній дослідній роботі. Жага нових вражень допитливість, постійно проявляється бажання експериментувати, самостійно шукати істину поширюються на всі сфери діяльності. Сьогодні потрібні люди інтелектуально сміливі, самостійні, оригінально мислячі, творчі, вміють прийняти нестандартні рішення і не бояться цього.

Діти із задоволенням «перетворюються» у вчених і проводять різноманітні дослідження, потрібно лише створити для цього умови. Проведення дослідів, спостережень допомагає розвинути в дошкільників пізнавальний інтерес, активізує мислення, сприяє формуванню основ наукового світогляду. Звичайно, дитина пізнає світ у процесі своєї діяльності. Але саме в пізнавальній діяльності дошкільник отримує можливість прямо задовольнити притаманну йому допитливість (чому, навіщо, як влаштований світ?), практикується у встановленні причинно-наслідкових, родових, просторових і часових зв'язків між предметами і явищами, що дозволяє йому не тільки розширити, а й упорядковувати свої уявлення про світ.

Організовуючи пізнавальну діяльність, важливо пам'ятати про те, що знання і вміння, засвоєні без бажання і інтересу, не забарвлені власним позитивним ставлення, зазвичай не стають активним надбанням дитини. Щоб зберегти і розвинути інтерес дітей до здобуття знань, психологічну інерцію необхідно викоренити.

Великий вплив на підтримання пізнавального інтересу має тип взаємин з дітьми і стиль спілкування. Якщо обстановка психологічно комфортна і сприятлива. Легше дається виконання справи, а недоброзичливість, навпаки, сковує і паралізує. Необхідно вибудовувати взаємини з вихованцями, щоб кожен з них відчував себе як повноцінний партнер в умовах співпраці.

Цього можуть досягти наступні прийоми: звертання до дитини тільки на ім'я, знаходження на рівні очей дитини під час спілкування, опора на похвалу, схвалення, добрий, лагідний тон, на позитивне побудова фраз.

Таким чином. Пізнавальна діяльність - це складне особистісне утворення, яке складається під впливом найрізноманітніших чинників: і суб'єктивних (допитливість, наполегливість, воля, мотивація, старанність тощо) і об'єктивних (навколишні умови, особистість педагога, прийоми і методи навчання і виховання...). Отже, стратегія педагога, створює насичену пізнавально-розвиваючу атмосферу, повинна полягати, насамперед, у переорієнтації свідомості вихованців: навчання з щоденної примусової обов'язки стає частиною загального знайомства з дивовижним навколишнім світом. Саме тоді пізнання і будь-яка діяльність, пов'язана з ним, стає людською потребою в постійному самоосвіті та самовдосконаленні. Лише у випадку врахування всіх моментів (від роботи над розвитком особистості самого педагога до відпрацювання професійних умінь і навичок, що дозволяють успішно застосовувати засоби і прийоми розвитку пізнавальної діяльності) перспективи подальшого розвитку вихованців, безсумнівно, буде мати позитивну динаміку.

—————

Назад


Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

Контакт

Сумський санаторний ДНЗ №24 "Оленка"

40009, Україна, м. Суми,
вул. Пушкіна, 49А


(0542) 61-13-33


Оголошення

12.04.2018 - День відкритих дверей

05.04.2018 09:04
Шановні батьки! Запрошуємо Вас на День відкритих дверей, який відбудеться 12 квітня 2018 року. Ви можете відвідати: У першій молодшій групі «Сонечко»: 905  -  Заняття з образотворчої діяльності. Малювання «Яскраве сонечко» Д/гра «Кольорові будиночки» Гра з піском «Курочка...

—————

Перенесення робочих днів у 2018 році

20.02.2018 10:31
Шановні батьки! Інформація до Вашої уваги! Переносяться робочі дні з:  п’ятниці 9 березня на суботу 03 березня; понеділка 30 квітня на суботу 05 травня; п’ятниці 29 червня на суботу 23 червня; понеділка 24 грудня на суботу 22 грудня; понеділка 31 грудня на суботу 29...

—————

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:50

—————


счетчик посещений