Методична студія для педагогів "Прогулянка педагогічним садом В. Сухомлинського

04.12.2015 14:36

Доброго дня, шановні колеги. Бажаю гарного настрою вам, здійснення очікувань і сподівань від сьогоднішньої зустрічі.

Педагогіка Сухомлинського В.О. від плоті і крові з любові і поваги до світу дитинства, до людини. Сухомлинський В.О. писав: «У процесі виховання людської особистості діє багато сил, до яких належить: по-перше, сім'я, а в сім'ї найтонший і наймудріший скульптор – мати; по-друге, особа педагога з усіма його духовними багатствами й цінностями, з його мудрістю, знаннями, уміннями, захопленнями, життєвим досвідом, інтелектуальними, естетичними, творчими потребами, інтересами, прагненнями…»

У чому ж сутність і зміст головних ідей гуманістичної педагогіки Сухомлинського В.О.? Серед різноманіття педагогічної проблематики педагога чи не найголовніше є «творення людини», проектування щасливої людини. Від того, як перед дитиною, яка пізнає світ розумом і серцем, відкривається дитинство і щастя в ньому, залежить, власне, становлення людини, формування її багатогранних стосунків з іншими людьми.

Пропоную розпочати нашу роботу. Виберіть кожен собі яблучко. Напишіть на ньому своє ім’я та розпишіть кожну літеру свого імені, характеризуючи себе (розписані яблука прикріплюють на одяг).

Серед основних принципів та положень у системі поглядів Сухомлинського В.О. на сутність навчально-виховного процесу є положення про неповторність кожної дитини, та принцип визнання відсутності нездібних дітей.

Тому однією із найважливіших вимог  Сухомлинського В.О. до педагогів є вимоги пізнати дитину, цей «ніжний паросток, який стане могутнім деревом», це «цілий світ, неповторний і своєрідний». «Щоб мати доступ до цього казкового палацу, ім’я якого – Дитинство, ви повинні перевтілитися, стати деякою мірою дитиною – лиш за цієї умови вам доступна буде мудра влада над людиною-дитиною».

Сухомлинський В.О. був переконаний, що в дошкільному закладі має панувати 4 культи: культ Батьківщини, Людини, Матері, і Слова.

«Любов до Батьківщини і любов до людини - це ті два стрімкі потоки, які змивають, утворюють могутню річку».

Педагог вчив поваги до матері, жінки.

«Відношення до жінки є мірою людяності», «Поважати жінку – це означає поважати життя», так писав Сухомлинський сину у листах.

Сухомлинський В.О. безмежно вірив у виховну силу книги; вважав, що коли з дитинства невиховано любові до книги, коли читання не стало духовною потребою дитини на все життя, то вже в отроцтві її душа стане порожньою.

Спираючись на власний батьківський досвід, наголошував на ролі батька й матері у виховання дитини..

Добрі, позитивні результати є тоді, коли батько і мати виступають в єдності, коли материнська і батьківська любов є мудрою, коли є рівновага, гармонія доброти і суворості, ласки і вимогливості.

«Фізичні покарання є насильством не тільки над тілом, але й над духом людини. Хто звик до ремінця і запотиличника, той глухий до доброго слова» – писав Сухомлинський В.О.

Читаючи у Василя Олександровича про те, якими мають бути вихователі, батьки, як вони повинні ставитися до дітей, бачимо, що саме вихованню серця дитини великий педагог приділяв найбільше уваги. Дитяче серце має бути вдячним за добро, любов, турботу, увагу, тобто вміти відповідати любов’ю за любов.

Сухомлинський говорив про виховання, як творення дитини. Неабиякого значення в цьому надавав вихованню добрих почуттів.

«Добрі почуття – це серцевина людяності. Якщо добрі почуття не виховані в дитинстві. Їх ніколи не виховаєш».

Педагог пропонує виховувати добрі почуття через «милування в природі», через книгу, музику, живопис.

«Краса природи - це могутнє джерело енергії «думки, це поштовх, що пробуджує і ліниву, і сонну, і інертну дімку. Перед лицем краси я бачу кожну дитину такою, якою вона є насправді».

Пропоную поділитись на дві команди (червоні яблучка та жовті).

1 БЛОК.

Команди придумують назву, девіз та малюють емблему команди (час 10 хв).

2 БЛОК.

Дитина – жива істота, її мозок – найтонший, найніжніший орган, до якого треба ставитися дбайливо і обережно

Сухомлинський В.О.

 Наш власний спосіб життя, як приклад – найважливіший будівельний матеріал, з якого діти творять себе. Наша манера говорити, поводитися, погляди, вчинки, мораль – все це наслідують діти і з цих «цеглин» будують себе. Малюк всмоктує нас жадібно, як губка, всмоктує все глибинне і поверхове, чесноти і недоліки. Від того, які ми педагоги, в буденній поведінці, багато в чому залежить майбутній образ наших дітей.

Важливу роль у формуванні незалежності дитини, окрім її безпосереднього знайомства з довкіллям відіграють бесіди батьків та педагогів з нею, спільні справи, здатність відповідати на численні дитячі чому.

Гра «Дайте відповідь на Чомучкині запитання»

Мета: вправляти у доступних дітям, цікавих та оригінальних відповідях на запитання; виховувати почуття терпимості і виваженості у процесі відповідей на дитячі питання.

Хід гри. Ведучий, продовжуючи тему оповідання Сухомлинського В.О. «Відповідь», пропонує кожній команді педагогів скласти цікаву, оригінальну та доступну за віком відповідь на типові, традиційні дитячі запитання. У ході обговорення порівняти батьківські та педагогічні варіанти. У чому різниця?

1.​ Чому кавун смугастий?

2.​ Чому сонце світить?

3.​ Чому небо голубе?

4.​ Чому трава зелена?

5.​ Чим бабуся грається?

6.​ Для чого кішці вуса?

7.​ Звідки у корови молоко?

8.​ Чому риба мовчить?

Приклади оповідок вихователів

Чому сосна висока?

Сосна мріяла подружитися з сонцем. Але воно було дуже високо – не чуло тоненьку сосну. Тоді вона вирішила дорости до сонця. Росла, росла… І стала висока-висока. Одного разу сонечко промовила до сосни «Ти найближче до мене, давай дружити!» Отак і збулась мрія сосни.

3 БЛОК.


         Мистецтво виховання в тому й полягає, що моральне багатство твориться взаємовідносинами, де тісно переплітаються любов і добро з суворим обов’язком і працею, з особистим прикладом

Сухомлинський В.О.

Психологи вважають, що важливими у спілкуванні батьків із дітьми є такі вміння:

-​ активно слухати, тобто вміння чути, що дитина хоче сказати

-​ уміння виражати власні почуття доступно для розуміння дитини

-​ застосовувати принцип «обоє маємо рацію» для розв’язання конфліктних ситуацій, тобто вміння домовлятися з дитиною так, щоб результатами розмови були задоволені обидва учасники.

Гра «Розв’яжіть ситуацію»

Мета: на прикладі педагогічних ситуацій проаналізувати типові помилки батьків, вчити оцінювати вчинки інших людей та власні.

Хід гри. Ведучий пропонує командам ознайомитися з педагогічними ситуаціями, відповісти на запитання до ситуацій

Педагогічна ситуація № 1. У вагоні метро вільно, переважна частина пасажирів читає. На зупинці ввійшли батько й мати з дитиною. Хлопчику років п’ять. Мати й син поряд, батько – навпроти. Та от дитина пересіла до батька, знову до матері. З шумом і сміхом почала бігати по вагону. Мати каже сину:

-​ Не можна так поводити себе. Кричати й бігати непристойно, ти заважаєш людям.

Дитина притихла. Але, побачивши усмішку на обличчі батька, знову розвеселилась.

-​ Не кричи, це негарно! – знову каже мама.

Втрутився батько:

-​ У чому справа? Чому не можна? У дитини хороший настрій. Кому він заважає?

Жінка пересіла до чоловіка, щось тихо говорить йому. Але батько знову заперечує:

-​ Кому він заважає? Тобі чи що? Не псуй настрій дитині!

Син мовчав, услуховуючись у діалог батьків.

Проаналізуйте цю сценку. Чому хлопчик не слухався маму? Про які помилки виховання свідчить ця ситуація? Що б ви зробили, якби стали свідком такої сценки з вашим вихованцем та його батьками?

Педагогічна ситуація № 2. Ранок. Роздягальна кімната дитячого садка наповнюється дитячими голосами.

-​ Ну зніми ж! Зніми зараз же! Не хочу сама, - ця вередлива команда звернена до бабусі, і та, нахилившись біля онуки, знімає їй черевики, розстібає ґудзики кофтинки.

- Даша в нас усе робить сама. Вона ж велика. Наступного року до школи! - Ця фраза вихователя звернена і до бабусі, і до внучки. – Вона і малюкам завжди допомагає. Мабуть вона і дома хороша помічниця?

-​ Мала ще в помічниках ходити. От підросте – тоді ж... А зараз іди грай! - Дашина бабуся невдоволено надула губи і відвернувшись від вихователя, прямує до виходу. А дівчинка, пританцьовуючи біжить до групи.

-​ А я ж вважала тебе нашою помічницею, - каже їй вихователь.

-​ Помічниця я лише у дитячому садку, - відповіла Даша.

-​ А в дома?

-​ А в дома є бабуся!

Проаналізуйте цю ситуацію. Чим можна пояснити подвійність у поведінці дівчинки у дитячому садку і вдома? Що б ви зробили, щоб переконати бабусю в помилковості її погляду на виховання дитини?

Гра «Розв’яжіть ситуацію»

Мета: на прикладі педагогічних ситуацій проаналізувати типові помилки педагогів, вчити оцінювати вчинки інших людей та власні.

Хід гри. Ведучий пропонує педагогам ознайомитися з педагогічними ситуаціями, відповісти на запитання до ситуацій, висловити свою оцінку вчинкам, поділитись власним досвідом (якщо такий був) з аналогічної ситуації

1.​ Мама розповідає вихователю, що дочка весь час грає з одною лялькою, старою, зламаною, хоча має багато нових ляльок. Що ви порадите мамі?

2.​ Троє дітей бігають по майданчику дитячого садка весь час наштовхуючись на своїх товаришів. На зауваження вихователя відповідають, що вони грають у «війну». Як повинен вчинити педагог?

3.​ Дитина весь час виконує в іграх провідну роль. Яким чином дати можливість виконати цю роль іншим дітям?

4.​ Діти не хочуть грати в запропоновану вихователем гру. Як вчинити педагогу?

5.​ Дві дівчинки під час гри в «родину» мають прагнення виконувати роль мами, виникає сварка. Якою повинна бути реакція педагога?

6.​ Хлопчик ходить по групі, бере то одну іграшку, то іншу, але з жодною не грає. Як вчинити вихователю в даному випадку?

7.​ Діти наслідують в грі негарну поведінку дорослих. Як повинен реагувати вихователь?

8.​ Діти молодшої групи після гри не прибрали іграшки. Не зробили цього і після нагадування вихователя. Яка повинна бути реакція педагога?

4 БЛОК.

         Любов до дітей виховується тільки любов’ю, як вогонь запалюється тільки від вогню

Сухомлинський В.О.

Вправа «Розминка»

Мета: ознайомити учасників груп один з одним, зняти напруженість перших хвилин, створити в групі більш розкутої атмосфери, на досягнення стану, який дозволив би ефективно працювати.

Хід гри: Ведучий пропонує командам обрати собі завдання.

1 завдання «Діти»:  проінсценувати уривок «Відповідь» (за В. Сухомлинським).

-​ Одного разу маленьке Курча знайшло великого Півня.

-​ Чому у чаплі довгий дзьоб, а в мене зовсім маленький? – запитало воно.

-​ Відчепися!

-​ Чому в зайця довгі вуха, а в мене навіть малесеньких немає?

-​ Не чіпляйся!

-​ Чому в кішки м’яка гарна шубка, а в мене якийсь жовтий пух?

-​ Відійди кажу! Замовкни!

-​ Чому навіть маленьке цуценя вміє вертіти хвостиком, а в мене ніякого хвостика немає?

-​ Та відчепися ж ти! – гримнув Півень.

-​ Чому в цапка є гарні ріжки, а у мене навіть поганеньких немає?

-​ Припини! Іди геть!

-​ Усе відчепися... геть... припини! Чому всім маленьким дорослі відповідають на запитання, а ти – ні? – пропищало Курча.

-​ Тому що ти не запитуєш, а просто всім заздриш! – сердито відповів Півень. І це була чиста правда.

2 завдання «Батьки»: посадити уявне жовте курча собі на долоню й спробувати його переконати.

Наприклад:

„Дуже добре, що в тебе жовтий пух, тому що...”;

„Хоч у тебе короткий дзьоб, але...”

3 завдання «Вихователі»: дати пораду.

Наприклад:

„Не заздри іншим, а сам намагайся стати кращим”;

„Щоб виріс дзьоб, як у чаплі, треба...”

 

5 БЛОК.

Батьківська педагогіка – це елементарне коло знань матері і батька про те, як істота, що народилася від людини, стає людиною, - це фундамент, основа всієї педагогічної теорії й практики.

Сухомлинський В.О.

Жити – означає продовжувати себе в своєму синові, у своїй дочці. Жити – творити людину. Головний осередок, де розквітає ця справжня людська потреба – це сім’я. У сім’ї шліфуються найтонкіші грані людини – громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особливості.

Із сім’ї починається суспільне виховання.

У сім’ї, образно кажучи, закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість виховання.

Гра «Продовжіть прислів’я”

Мета: відновити в пам’яті прислів’я, в яких йдеться мова про сім’ю; підкреслити роль сім’ї у вихованні дітей.

Хід гри. Ведучий пропонує командам по декілька смужок з текстами прислів’їв. За хвилину учасники мають пригадати текст повністю.

Материн гнів, як весняний сніг: рясне випаде, та швидко розтане.

Яке дерево, такі його квіти; які батьки такі їх діти.

Який дуб, такий тин; який батько, такий і син.

Який кущ, така калина; яка мати, така й дитина.

Яке насіння, таке і плем’я.

Кому народити, тому й годувати.

Хто без призору в колисці, той весь вік не при ділі.

Хто дітям потурає, той потім сльози проливає.

Маленькі діти – руки болять, великі діти – серце.

На світі все знайдеш, крім батька і матері.

Не той батько-мати, хто народив, а той, хто вигодував, та добра навчив.

Дитина, що віск: що хочеш, те й ліпи.

Батьки працелюбні, і діти не ледачі.

Син мій, а розум у нього свій.

Умів дитя народити, умій і навчити.

Нема у світі цвіту гарнішого над маківочку, нема ж кого ріднішого над матіночку. 

Дерево тримається корінням, а людина сім'єю.

Земля без води мертва людина без сім'ї - пустоцвіт.

Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

На сонці тепло, а біля матері добре.

6 БЛОК.

Педагогіку Сухомлинського В.О. справедливо називають гуманістичною, оскільки вся його творчість пронизана ідеями збереження та утвердження загальнолюдських духовних цінностей

Л.Києнко-Романюк

Педагогічні ідеї Сухомлинського В.О. дуже популярні за кордоном. У 1989 році була створена Міжнародна асоціація ім. В.О.Сухомлинського, західноєвропейська штаб-квартира якої спочатку розташовувалась у Марбурзі, в найстарішому університеті Німеччини, а зараз перенесена до інституту славістики Грейсвальдського університету поблизу Берліна. Ця організація об’єднала вчених Болгарії, Греції, Польщі, Росії та інших країн.

На Сході, а саме в Китаї, педагоги вже багато років активно виявляють інтерес до творчості Василя Сухомлинського. У класі китайської школи, де може навчатися понад 60 дітей, де вчитель завжди стоїть на підвищенні і не спускається до учнів, дуже легко знехтувати індивідуальними особливостями школярів. Саме тому таким важливим стає особистісний підхід до дитини. Показовим є сприйняття казок Сухомлинського В.О. у китайській аудиторії: їй близькі ідеї унікальності, неповторності навколишнього світу, висловлені педагогом у багатьох казках. Китайські вчені вбачають у думках українського педагога шляхи підходу до душі дитини. «В такій жорстко уніфікованій країні, як Китай, дуже важливо не загубити особистості. Для багатьмільйонного Китаю Сухомлинський – це «свіже повітря» педагогіки, зорієнтованої на дитину».

Не менш відомим є видатний український учений в Америці. У Нью-Йорку була видана книга «Виховна система Василя Сухомлинського». Автор цього дослідження Ален Коккеріль так прокоментував увагу західних учених до ідей Сухомлинського В.О.: «З огляду на реалії західного способу життя – увагу до інтелекту, економічний раціоналізм, прагнення до прибутку – ми не виховуємо душу, серце, і внаслідок цього маємо багато різних проблем. Гуманітарні науки в кризовому стані, родини розпадаються; як правило, дідусі й бабусі живуть окремо від молодих сімей, що негативно впливає на виховання дітей; катастрофічно знижується рівень масової культури; люди втрачають віру один в одного. За такої ситуації спадщина Василя Сухомлинського набуває величезної ваги»

Справді, його праці є нагадуванням про призначення людини на землі, її потенціал. Методика виховання людяності, батьківська школа можуть слугувати зразком для наслідування. Не тільки педагогічна система, розроблена Сухомлинським В.О., але і його життя є взірцем високої духовності.

Гра «Придумайте назву твору»

Мета: знайомити з творами Сухомлинського В.О., розвивати почуття зосередженості та уваги до змісту художнього твору, вміти виділяти у ньому мораль.

Хід гри. Ведучий пропонує командам аркуші паперу з текстами оповідань Сухомлинського В.О. За певний відсоток часу групи мають обговорити прочитане і дати назву твору.

Тексти творів:

Дрімучим лісом ідуть Дідусь і Хлопчик. Було жарко. Хотілося пити. Нарешті підійшли до струмка. Тихо дзюрчить холодна вода. Мандрівники нахилилися і напилися.

Дідусь сказав:

-​ Спасибі тобі, струмочку!

Хлопчик усміхнувся.

-​ Чого ти усміхаєшся, хлопче? – запитав Дідусь.

-​ Навіщо ви, Дідусю, сказали струмкові «спасибі»? Адже він не чує твоїх слів.

-​ Це так. Якби води прийшов напитися вовк, він може і не подякувати. Ми ж не вовки, а люди! («Для чого кажуть «спасибі»)

***

У бабусі дві онучки. Живуть у великому місті. А на літні канікули приїхали до неї в гості.

Рада бабуся онучкам. Пригощає їх черешнями. Свіжим медом і варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу: мама розповідала, що бабуся варить смачний-пресмачний борщ.

Зварила бабуся борщ – зі свіжими помідорами, капустою і сметаною. Та ось біда… Забувати стала. Поки варила – двічі посолила. Поставила на стіл дві миски борщу та й припрошує онучок:

-​ А чи солила – й не пам’ятаю… Стара вже… Ось сіль у сільниці – додавайте собі до смаку.

З’їли дівчатка по ложці борщу. Ой, який же солоний! Перезирнулися між собою. Усміхнулися непомітно. Ложка за ложкою – виїли й ще попросили. Та все дякують бабусі, а вона радіє.

-​ А чи солила ж я борщ? – питається бабуся.

-​ Ми й не помітили, - каже Ніна. – Такий смачний, що про сіль і не подумали.

-​ Значить, солила, - полегшено зітхнула бабуся. – А завтра це діло вам доручу: боюся. Що забуду посолити.

-​ Добре, бабусю, - і знову перезирнулись. І непомітно всміхнулись. («Бабусин борщ»)

***

У дитячому садочку хлопчики-однолітки Василько і Толик. Обом по п’ять років, їхні матері працюють. Коли повертаються з роботи заходять у дитячий садочок. Мати одягає Василька, бере його за руку й каже:

- Ходімо, Васильку, додому.

А Толик одягається сам, бере маму за руку й каже:

- Ходімо, мамо, додому.

Дорогу перемело. Є тільки вузенька стежечка серед снігових заметів.

Мати Василькова йде по снігу. А син стежечкою. Бо мама веде Василька додому.

Толик йде по снігу, а мати стежечкою. Бо Толик веде маму додому.

Минуло дванадцять років. Стали Василько й Толик сильними, красивими юнаками.

Якось занедужала тяжко Василькова мати.

Того самого дня важко захворіла і Толикова мати.

Лікар жив у сусідньому селі за кілька кілометрів. А було це взимку, дорогу засипало снігом.

Василько вийшов за ворота, глянув на сніг та й каже:

-​ Хіба можна по такому снігові йти?

Постояв трохи Василько й повернувся до хати.

А Толик пішов глибоким снігом у сусіднє село й повернувся з лікарем. («Хто кого веде додому»)

***

Пізньої осені маленькі близнятка Оля і Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко.

Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч із жовтим листком вони побачили на гілці велике рожеве яблуко.

Оля і Ніна аж скрикнули від радості.

-​ Як воно тут збереглося? – з подивом запитала Оля.

-​ Зараз ми його зірвемо, - сказала Ніна і зірвала яблуко.

Кожній хотілося потримати його в руках.

Оля хотіла, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилась зізнатися у цьому, а тому сказала сестрі:

-​ Хай тобі буде яблуко, Ніно…

Ніні теж хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона теж соромилася висловити це бажання, тому сказала сестрі:

-​ Хай буде тобі яблуко, Олю…

Яблуко переходило з рук в руки, дівчатка не могли дійти згоди. Та ось їм обом сяйнула одна й та ж думка: вони прибігли до мами радісні, схвильовані. Віддали їй своє яблуко. В маминих очах сяяла радість.

Мама розрізала яблуко і дала дівчаткам по половинці. («Яблуко в осінньому саду»)

6 БЛОК.

Василь Олександрович Сухомлинсь­кий — український просвітник, добротворець, гу­маніст. Він — чудовий порадник у справі виховання і для педагогів, і для батьків. Скільки б ми не вивчали його педагогічну спадщину, завжди відкриватиме­мо для себе щось нове.

У с. Павлиш на Кіровоградщині відкрито школу В. Сухомлинського. Там росте "Сад ма­тері", який зростив Василь Олександрович разом з учнями, вчителями, батьками на безплідних солон­чаках, спочатку завізши туди чорнозем. Ці дерева, підбілені, доглянуті, й сьогодні привітно зустріча­ють дітей та численних гостей школи ім. В.О. Су­хомлинського: навесні запашним цвітом, а восе­ни — щедрим урожаєм червонобоких яблук.

Був добрий звичай у цій школі: яблуньки догляда­ли всі разом — і старші школярі, й молодші, а восени старшокласники збирали яблука, мили їх, клали на довгі лави, що, як паркан, оперізують увесь сад, щоб кожен охочий міг поласувати смачненьким.

Цей сад є символом глибинності справжнього ви­ховання, а ще любові та поваги до найсвятішого — Матері. Яблуня уособлює святість материнства, віч­ність життя.

Тож я вам пропоную створити свої яблуньки з порадами для наших батьків, щоб нагадати їм, що справжнє виховання полягає в тому, щоб крижинки в дитячих серцях розтанули поступово, щоб серця наших дітей самі випромінювали тепло.

7 БЛОК.

Анкета для вихователів

1.​ Які принципи у навчанні та вихованні Сухомлинського В.О. Вам відомі?

2.​ Скільки творів Сухомлинського В.О. Ви прочитали?

3.​ Чи використовуєте Ви твори Сухомлинського В.О. у роботі з дітьми? Назвіть декілька

4.​ Які форми роботи по вивченню його творчості Ви хотіли б відвідати у нашому ДНЗ: семінари; семінари-практикуми; заняття; тренінги; вікторини; бесіди; педагогічні читання. Запропонуйте інші…

5.​ З якими запитаннями найчастіше звертаються батьки до Вас?

6.​ З ким подобається працювати більше: з дітьми чи з батьками? Чому?

7.​ Чи готові батьки сприймати інформацію про видатних педагогів від вихователя в ДНЗ?

8.​ Які форми роботи з батьками найефективніші? Назвіть їх. Чому?

9.​ Чи справдились Ваші сподівання та очікування від сьогоднішньої зустрічі?

Дякуємо за відвертість!

—————

Назад


Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

Контакт

Сумський санаторний ДНЗ №24 "Оленка"

40009, Україна, м. Суми,
вул. Пушкіна, 49А


(0542) 61-13-33


Оголошення

Перенесення робочих днів у 2018 році

20.02.2018 10:31
Шановні батьки! Інформація до Вашої уваги! Переносяться робочі дні з:  п’ятниці 9 березня на суботу 03 березня; понеділка 30 квітня на суботу 05 травня; п’ятниці 29 червня на суботу 23 червня; понеділка 24 грудня на суботу 22 грудня; понеділка 31 грудня на суботу 29...

—————

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:50

—————

Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 772 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:48

—————


счетчик посещений