Пам'ятка для батьків «Дитина на порозі дитячого садка»

Лист - звернення дитини до батьків: «Я вже дошкільник!»

Я хочу попередити вас, що під час адаптації до дитячого садка у мене можуть виникнути труднощі. Причин для цього багато: зміна умов життя, відсутність рідних людей, присутність незнайомих дорослих, велика кількість дітей, новий розпорядок дня тощо. На все це я можу дуже емоційно реагувати. Важко прийдеться і моїм вихователькам та їх помічникам. Але я знаю, що вони гарні та завжди прийдуть мені на допомогу. А ще в дитячому садку «Оленка» є практичний психолог, який допомагає вихователям забезпечити психологічний комфорт дітей у групі.

Важливо, щоб між вами, мої батьки, та працівниками дитячого садка існувала взаємодія та взаєморозуміння. Намагайтесь приблизити мій режим до режиму дитячого садка, вчить мене бути самостійним.

А ще я хочу брати із собою в дитячий садок свою улюблену іграшку. Це забезпечить мені психологічний комфорт.

Я так хочу в дитячий садок! Там я не буду сидіти без діла. Мене навчать ліпити, робити аплікації, малювати, конструювати, співати, танцювати. Я буду доглядати за рослинами, грати, дивитись картинки, слухати казки.

Я знаю, мене там чекають та будуть раді зустрічі зі мною!

Як полегшити адаптацію дитини в садочку:

1. Розкажіть дитині про встановлений розпорядок дня в дитячому садочку: про те, в який час вони будуть обідати, спати, куди будуть складати свої речі, коли будуть ходити на прогулянку. Якщо дитина буде заздалегідь знати, що до чого, вона буде впевніте себе почувати.
2. Дитині буде легше в новому колективі дітей, якщо вона раніше активно спілкувалася з однолітками.
3. Пам'ятайте, що адаптація до нових життєвих умов потребує великих затрат психічної енергії, що веде до стресу: наберіться терпіння і не кричіть на дитину, коли вона плаче, капризує, і навіть, топає ногами, відмовляється йти до дитячого садка.
4. Знайомте малюка з дитячим садком, який він буде відвідувати - погуляйте разом по території, завітайте до групи, познайомтесь з майбутньою вихователькою. Намагайтесь поступово формувати у малюка  навики самообслуговування. Якщо дитина звикла, що за нього все робить мама, йому буде складніше адаптуватися.
5. Намагайтеся заздалегідь наблизити режим малюка до режиму дошкільного закладу (підйом, денний сон, прогулянка тощо).
6. Якщо дитина з якоїсь причини не їсть ту чи іншу страву, заздалегідь повідомте про це вихователя. Якщо малюк постійно плаче під час прощання з мамою, це не обов'язково говорить про те, що адаптація триває важко.
7. Якщо малюк швидко заспокоюється і заходить до групи, коли мама пішла, то все в порядку. Якщо ж він день за днем сумно сидить у куточку, відмовляється від спілкування і дивиться у вікно, дитині необхідна допомога. Ввечері розпитуйте дитину про те, як він провів день: з ким він подружився, в які ігри грав, що він їв. Заохочуйте його спілкуватися з друзями.
8. Запропонуйте йому брати в садочок м'яку іграшку - тоді частинка дому буде завжди поряд з ним.
9. Обов'язково щоденно говоріть малюку, коли ви його заберете. Намагайтесь       додержуватись обіцянки - якщо малюк буде знати, коли його заберуть, йому буде спокійніше.
10. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком. В цьому випадку дошкільний заклад буде асоціюватись в нього з небезпекою та покаранням.

Як полегшити прощання з дитиною

Якщо Ваша дитина все ще насилу розлучається з Вами вранці і відчуває негативні емоції, пропонуємо декілька порад, які допоможуть найбільш безболісно залишати малюка вранці в групі:

Скажіть дитині упевненим і доброзичливим тоном, що Вам пора йти. Поцілуйте її, немов нічого не відбувається, і йдіть не затримуючись. Продемонструйте свою впевненість у вихователі, звернувшись до нього з такими, наприклад, словами: «Бачу, у Вас сьогодні очікується веселий день». Скажіть дитині, як вона може визначити час, коли Ви повинні за нею прийти (наприклад, відразу після обіду), і будьте точними. Попрощавшись, йдіть не обертаючись! Залучіть до походу в садочок інших членів родини.

Розвиваємо у дитини здатність відпускати:

Весело і часто грайте «в хованки» (один ховає іграшку, а інший шукає або малюк ховається, дорослий його шукає, а потім навпаки). Ця гра - не забава. Це цілком серйозний тренінг здатності бути на самоті, чекати і зустрічати.

Якщо дитина кудись пішла, не відразу треба бігти за нею дивитися, що робить, а витримати паузу, дати можливість їй хоч трошки побути самій і показати, що ВИ не боїтеся залишитися без неї.

 Виходячи щоразу на хвилинку з кімнати, треба казати: «Я піду візьму... (чи зроблю...) і знову прийду до тебе. Ти почекаєш мене тут. І я прийду до тебе» - нехай навчиться витримувати хоча б кілька секунд, і тільки потім збільшуйте час своєї відсутності.