Риніт у дітей: етіологія, симптоматика та профілактика

19.09.2017 11:53

Риніт — запалення слизової оболонки носа — рідко виникає один.  Найчастіше він супроводжує інші патологічні стани, наприклад гострі респіраторні захворювання, звичайну застуду, ентеровірусні інфекції. Риніт не є сезонним захворюванням, тому не слід чекати на нього виключно у зимовий період. 

Зазвичай у побутовому спілкуванні «риніт» часто замінюють словом «нежить»хоча останнє лише відображає один із симптомів запаленнясаме виділення з носаМедики переважно оперують терміном «риніт»розуміючи під цим запалення слизової оболонки носової порожнини. 

Залежно від етіологічного чинника розрізняють два основних типи риніту: інфекційний (викликаний інфекційним агентом вірусом чи бактеріями) та неінфекційний (викликаний потраплянням до носа алергену, холодного повітря, молекул хімічних речовин тощо).

Інфекційний риніт є найпоширенішим типом риніту як у дітей, так і у дорослих. Найчастіше до нього призводять ті самі віруси, які спричиняють гострі респіраторні вірусні захворювання. Розвиток запалення слизової оболонки носа супроводжується печінням у носі, чханням, витіканням секрету (серозного, слизового, гнійного характеру), при цьому з'являється закладеність носа та відповідно зміна голосу (він стає гугнявим). Оскільки риніт часто лише супроводжує інфекційні хвороби, разом з ним у хворих дітей можуть відмічатися також головний біль, підвищення температури тіла, відчуття втоми, розбитості, а надалі можуть з'явитися й інші симптоми (лоскіт чи біль у горлі, кашель тощо).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Найбільш поширеним чинником риніту є значне переохолодження чи перегрівання тіла, особливо — переохолодження стоп. Різка зміна температури активує рефлекторні механізми розвитку риніту. Вчасне реагування на появу риніту, зокрема здійснення необхідних запобіжних заходів, може зупинити подальший розвиток серйозніших захворювань.

Неінфекційний риніт виникає у результаті травм слизової оболонки носової порожнини чужорідними тілами, наприклад намистинками, дуже дрібними іграшками; внаслідок впливу на неї шкідливих чинників навколишнього середовища (дим, хімічні й ароматичні речовини у повітрі); через потрапляння до носа алергенів (побутовий пил, шерсть тварин, хімічні речовини, пилок рослин тощо) чи холодного повітря. Від інфекційного риніту неінфекційний відрізняється лише етіологічним чинником, бо травмована слизова оболонка згодом також може інфікуватися, через що може розвинутися запалення.

Одним з видів неінфекційного риніту є алергічний риніт. Це алергічне запалення, основними симптомами якого також є закладеність носа та виділення мокротиння. Можуть спостерігатися і почервоніння кон'юнктиви очей, сльозотеча, свербіж очей, носа, утруднення дихання. Останні й допомагають виявити саме алергічну природу риніту. Також визначити алергічну природу запалення можливо за появою симптомів після безпосереднього контакту з алергеном та зникненням їх після елімінації (усунення) алергену.

Близьким до алергічного риніту є нейровегетативний риніт, при якому симптоми риніту розвиваються внаслідок нестабільності нервової регуляції тонусу кровоносних судин.

Протікання захворювання

Виділяють три стадії риніту: рефлекторну, катаральну та стадію бактеріального запалення.

Рефлекторна стадія розвивається швидко, триває кілька годин. Судини слизової оболонки носової порожнини рефлекторно реагують спазмом на дію етіологічних агентів. Це проявляється як сухість слизової оболонки носа, печіння у носі, багаторазове чихання.

Катаральна стадія триває 2-3 дні. Під час неї мікроорганізми потрапляють на війчасті клітини носової порожнини, починають розмножуватися та ушкоджують їх. Внаслідок цього коливальні рухи цих клітин стають неефективними (погіршується механічне очищення носа від чужорідних тіл) і запалення носової порожнини посилюється. Часто аналогічні процеси відбуваються й у приносових пазухах (гайморових, етмоїдальних, клиноподібних, лобних), оскільки вони анатомічно та функціонально зв'язані з носовою порожниною.

При запаленні носової порожнини на цій стадії розширюються і судини, червоніє слизова оболонка та набрякають крила носа. У дитини спостерігаються утруднене дихання носом, значні прозорі виділення з носа (вони є механічним засобом боротьби зі збудником), через які погіршується нюх, голос стає гугнявим, інколи також закладає вуха, відчувається розбитість, головний біль, що може посилюватися при рухах головою.

Стадія бактеріального запалення триває 5-7 днів, виникає внаслідок нашарування на місце запального процесу бактерій. На цій стадії стан слизової оболонки нормалізується, носові ходи розширюються, поліпшується відтік рідини з приносових пазух. При цьому відновлюється нюх, голос стає звичайним, однак виділення зберігаються, набуваючи жовтого чи зеленого кольору та густої консистенції.

Тривалість захворювання становить 7-10 днів. Окремі стадії можуть проявля­тися по-різному або взагалі бути відсут­німи. Це залежить від загального стану імунітету дитини, а також від надання адекватного та своєчасного лікування риніту. За різних умов тривалість риніту може скоротитися до 2-3 днів чи навпа­ки подовжитися до 3 тижнів, набувши хронічного характеру.

Наслідки риніту

Не слід ставитися до риніту як до легкого захворювання, оскільки він може призвести до серйозних порушень в організмі. Так, тривале або часто повторюване протягом місяців чи року утруд­нення носового дихання у дитячому віці може спричинити:

  • порушення нормального формування лицевого відділу че­репа та грудної клітки;
  • порушення інтелектуального та загального фізичного роз­витку внаслідок тривалого кисневого голодування (зни­ження пам'яті, відсутність або зменшення уваги, порушен­ня сну, підвищення втомлюваності тощо);
  • збільшення імовірності розвитку алергічних захворювань (через порушення очищувальної функції війчастих клітин на слизовій оболонці носа затримуються алергени);
  • перехід риніту у хронічну форму, розвиток синуситів, гост­рого отиту.

Профілактика риніту

Профілактика риніту у дітей, що відвідують дошкільний за­клад, є комплексною роботою вихователів, медичних сестер і бать­ків. Особливо важливо задля запобігання цьому захворюванню уни­кати коливань температури:

  • одягати дітей відповідно до погоди при підготовці до прогулянки;
  • уникати тривалого перебування дітей біля кондиціонерів;
  • не допускати вживання дітьми холодних напоїв чи продуктів харчування;
  • підтримувати оптимальний температурний режим (20-22 °С) і вологість повітря (60-70%) у кімнаті, де перебувають діти.

Восени та взимку знижується не тільки температура повітря, а і його вологість. Створити оптимальні умови у ці пори року особливо важливо. Це можливо за допомогою зволожувачів повітря чи ємностей з водою біля батарей (але так, щоб вони були недосяжними для дітей).

Для профілактики риніту важливо навчити дітей правильно сякатися, а саме прочищати кожну ніздрю по черзі, притискаючи великим пальцем іншу до носової перегородки; при цьому рот має бути напіввідкритим. Правильне проведення цієї процедури запобігає потраплянню з носоглотки до приносових пазух і слухових труб інфекції, яка загрожує розвитком синуситів, отитів.

Двічі на день — перед відвідуванням дитиною дошкільного закладу та після повернення з нього — слід додатково очищувати їй ніс і зволожувати слизову оболонку носової порожнини за допомогою спеціальних розчинів морської солі (у краплях чи спреї). Також можна змащувати слизову оболонку носа дитини оксоліновою маззю, яка здійснює противірусний вплив. Якщо слизова оболонка носової порожнини у дитини дуже пересихає, на ніч їй можна закапувати у ніс по 2-3 краплі обліпихової, оливкової чи соняшникової олії.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Використання обліпихової, оливкової чи соняшникової олії можливе лише за відсутності у дитини алергії на них.

Щоб запобігти поширенню хвороб, що передаються повітрянокрапельним шляхом, у дітей слід сформувати навички особистої гігієни:

  • прикривати носовичком рот при кашлі або чханні;
  • мити руки після відвідування громадських місць;
  • намагатися не користуватися чужими предметами побуту, посудом, іграшками тощо.

Сприятиме профілактиці риніту і забезпечення повноцінного та різноманітного раціону харчування. До переліку продуктів харчування мають входити джерела вітаміну С (цитрусові, смородина, шипшина, обліпиха, капуста, особливо брюсельська, кольорова, солодкий перець, зелень), вітаміну А (печінка, вершкове масло), цинку (яйця, горох, олія), селену, магнію, вітамінів групи В (каші). Лише після консультації з лікарем можна включати до раціону продукти рослинного (елеутерокок, ехінацея, женьшень) чи тваринного походження (прополіс, мумійо), які здійснюють імуностимулювальну дію.

Аби зміцнити загальний імунітет дитини, який допоможе про­тистояти ринітам, насамперед слід:

  • стимулювати рефлексогенні зони стоп, адже вони відпові­дають за слизові оболонки носа та рота;
  • проводити з дітьми двохрічного віку та старше дихальну гімнастику (додаток).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Не можна проводити будь-які фізіологічні про­цедури при підвищеній температурі у дитини.

Доліковування риніту 

Якщо дитина все ж таки захворіла на риніт, можна застосову­вати інгаляції з мінеральною водою, харчовою содою, ефірни­ми оліями (за умов нормальної температури тіла та відсутності алергії на них у дитини). Курс становить 5-20 процедур тривалістю по 8-10 хвилин.

Додаток

Правила проведення дихальної гімнастики

1. Проводити дихальну гімнастику бажано у вигляді гри, щоб не викликати у дітей негативного ставлення до процедури.

2. Перед початком дихальних вправ слід пересвідчитися, що одяг у дітей зручний, забезпечити спокійну атмосферу.

3. Вихідне положення — лежачи, стоячи або сидячи. Головне правило — вибрати положення, зручне для дітей, що сприяє повному розслабленню.

4. Проводити дихальну гімнастику слід систематично, по 3-4 рази на день. Тільки таке її проведення протягом тривалого часу дає ефект.

5. Починати слід з простих вправ, які навчають дітей глибоко дихати. Наприклад, можна запропонувати дітям подмухати на уявну кульбабку чи загасити уявну свічку. Також діти можуть надувати повітряні кульки, мильні бульбашки.

6. Поступово вправи можна ускладнювати. Наприклад, запропонувати дітям таку вправу:

— сісти прямо, опустивши руки та стуливши носочки і п'ятки разом, дихання вільне;

— повністю видихнути повітря;

— великими пальцями рук з обох боків затулити вуха, середніми пальцями затиснути крила носа, після чого різко втягнути повітря ротом, стиснути губи та надути щічки;

— опустити підборіддя на груди, заплющити очі, поклавши вказівні пальці на повіки та якнайдовше залишатись у такому положенні;

— після цього підняти голову, забрати пальці з повік, крил носа і зробити повний видих через ніс;

 

— відвести великі пальці від вух та опустити руки вздовж тіла.

—————

Назад


Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

Контакт

Сумський санаторний ДНЗ №24 "Оленка"

40009, Україна, м. Суми,
вул. Пушкіна, 49А


(0542) 61-13-33


Оголошення

Перенесення робочих днів у 2018 році

20.02.2018 10:31
Шановні батьки! Інформація до Вашої уваги! Переносяться робочі дні з:  п’ятниці 9 березня на суботу 03 березня; понеділка 30 квітня на суботу 05 травня; п’ятниці 29 червня на суботу 23 червня; понеділка 24 грудня на суботу 22 грудня; понеділка 31 грудня на суботу 29...

—————

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:50

—————

Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 772 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:48

—————


счетчик посещений