Спортивна розвага для дітей 6-го року життя «Люби і знай козацький край»

06.01.2016 14:55

Мета: продовжувати розвивати фі­зичні якості дітей, вчити самостійно демонструвати власні успіхи у лазін­ні, підлізанні, стрибках, бігу. За до­помогою усної народної творчості закріпити знання дошкільнят про рід­ний край, про його історичне мину­ле. Виховувати любов до українсь­кого народу та його звичаїв. Формувати організованість і дружні стосунки.

Нестандартне авторське облад­нання: м'які куби, буми.

 

Хід спортивної розваги

На середину зали виступають Отаман та Писар (дорослі).

Отаман. А пам'ятаєш, пане-товаришу, як ми місяць тому з тур­ками воювали?

Писар. Еге ж, батьку, турків тоді багато полягло. Та й наших хлопців чимало загинуло...

Отаман. Та що там казати... Де зараз знайти таких хлопців?

У супроводі народної пісні «Ой, на горі та й женці жнуть» заходять хлопець Омелько разом з іншими дітьми. Вітаються.

Отаман. Здорові були, люди доб­рі! А хто ж ви такі?

Перша дитина

Всі ми — діти українські,

Хлопці та дівчата,

Хоч слабкі ще наші руки,

Та душа завзята.

Друга дитина

Бо козацького ми роду,

Славних предків діти.

Як один усі вчимося

Рідний край любити.

Отаман. Чого ж вам тут треба?

Омелько. Ми прийшли до пана отамана, щоб записали нас до свого війська.

Писар. А як я вас запишу, коли нікого не знаю? Може, ви ледарі чи неуки якісь?

Омелько. Та ні, ми всі як орли! (Ста­ють, випнувши груди). Й говорити може­мо славно, як у нас усі це вміють.

Діти розповідають приказки, прислів'я, скоромовки, лічилки.

Отаман. Ой-ой-ой! Зовсім заго­ворили! А навіщо ви дівчат із собою привели? Хіба не знаєте, що на Січ жінок не пускають?

Дівчинка. Пане отамане, дозвольте нам подивитись на козацькі випробування. А якщо наші хлопці вам не пі­дійдуть, ми їх додому забе­ремо.

Отаман. Хо-хо-хо! Га­разд. Не осоромтеся ж, хлоп­ці! Заходьте всі, сідайте — в ногах правди нема. Чи готові до першого випробу­вання?

1. Проводиться естафета "Хто перший". Грають два гурти по п'я­теро дітей. Треба проповзти по м'я­кому буму, водночас пролазячи під дугою -"гусінню"; перестрибнути че­рез м'який куб; залізти на драби­ну, торкнутися верхньої рейки й повернутися назад тим самим шля­хом. (В Омелька нічого не вихо­дить).

Писар. Козаки завжди були сміливі. Про них стіль­ки віршів складено, прислі­в'їв...

Омелько. А ми теж знає­мо славних героїв і можемо розповісти про них.

Перша дитина

Богдан Хмельницький

Ворогів у бою розбив.

Чекав народ, аби гетьман

Життя йому освітив.

Друга дитина

Сулима Іван — сумлінна людина,

Справжнісінький гетьман-козак.

Сміливців незламну залізну лавину

За собою повів на Кодак.

Діти розповідають прислів'я: "Хто лю­бить піч, тому ворог Січ", "Що там хо­лоди, коли козак молодий", "Хліб та во­да — козацька їда", "Той не козак, хто отаманом не хоче бути".

Дівчинка. Пане отамане! Допомо­жіть: наших подруг забрали до Ту­реччини. Поверніть їх додому.

Писар. Не годиться друзів у біді-неволі залишати. Давайте, пане отамане, проведемо випробування та відправимо найспритніших, найсильніших, щоб вони визволи­ти полонянок.

Отаман. Зараз побачимо, хто не злякається високих стін, глибокого рову й зможе взяти приступом ту­рецьку фортецю.

2. Проводиться змагання "Штурм фортеці". Будуються дві фортеці з м'яких бумів та кубів для двох гуртів. Треба пролізти між кубами; залізти на драбину й торкнутися рукою верхньої рейки. Повертаючись назад, перелізти фортецю згори й віддати естафету сусідові. (Омелько й тут пасе задніх).

Писар. А зараз перевіримо, чи змо­жуть наші козачата втекти з полону, якщо їх упіймають і посадять у мішок?

3. Проводиться змагання "Втеча з полону у мішках" — у ньому беруть участь два гурти. (В Омелька знов нічого не виходить).

Писар. Жоден приступ не прово­дився без розвідки, Якось із козака­ми сталася ось така халепа: турків було багато, а козаків мало. От вони й придумали хитру штуку: нарізали трубок з очерету, самі сховались у воді й дихали через ці трубки. Тур­ки їх не бачили й лягли спати, а ко­заки, ніби чорна хмара, налетіли на них і всіх перебили. То ми й вас ми перевіримо на витримку.

4. Проводиться естафета «У розвід­ку». Хлопці, тримаючи обіруч пістоля, сідають на підлогу. Вони мають, не спираючись на руки, дістатися орієнтира, стати на ноги, повернутися до свого гурту й віддати пістоля іншому гравцеві.

Писар. Хлопці пішли в розвідку, а дівчата бідкаються: як там вони? На­певне, вже голодні. От вони взяли харчі в руки та городами, та ярами подалися до хлопців.

Проводиться така сама естафета з дів­чатами: у руках у них гуска, ковбаси з (пап'є-маше).

Отаман. Молодці, славні козачата! Загін уже є, але треба вибрати хорунжого. Давайте пригадаємо, як можна вибрати хорунжого за допомогою пояса. (Спочатку в пояси закручуються дорослі, потім діти). Ось тепер у нас є і загін, і хорунжий. Писарю, не­си шаблі! Ворога голими руками не візьмеш.

Зі скрині виймають шаблі й роздають загонові.

Отаман. Йдіть і визволіть полонянок, ваших подружок. Та повертайтесь не з ганьбою, а з перемогою. 

Під музику маршу діти виходять.

Писар. Козаки вміли водночас і ве­селитись, і вправлятись. Ось візьмімо танець гопак. Це не просто танець. Тут чимало ударів руками і ногами, є й вправи самозахисту: "повзунець", "голубець", "пістоль" та інші. Козаки використовували для вправляння й звичайні бочки. Ось і ми з вами пока­таємо зараз "бочки".

5. Проводиться парна естафета "Прокоти бочку". Діти стають на коліна й уд­вох починають котити м'які буми до орі­єнтира, перестрибують через них і знову котять до свого гурту. Те саме потім роб­лять інших двоє. (Омелькові й тут не­спромога зробити до ладу).

Під жваву музику повертається козаць­кий загін разом із дівчатами в українсь­ких віночках.

Отаман. Оце молодці! Оце ко­заки!

Дівчатка

Дякуємо красно, пане отамане,

І всім козакам, що прийшли за нами.

Ми були в неволі, але не корилися

Бо в Україні ми народилися.

Нас віночки-обереги оберігали,

А стрічечки кольорові розуму навчали.

Отаман. А як вас захищав оберіг-вінок?

Дівчатка розповідають про символіку квітів у віночку та значення різноколір­них стрічок.

Омелько. Ми теж хочемо подару­вати вам оберіг-рушник. Нехай у вашій хаті завжди будуть злагода та доб­робут.

Діти розповідають про український ви­шиваний рушник.

Отаман. Ми так давно в Січі, що вже й забули, а що ж є в хаті?

Омелько. Ми знаємо й зараз роз­кажемо.

Діти називають: піч, ослінчик, лава, мис­ник, покуть, скриня.

Отаман. Про хату згадали, тож давайте збудуємо козацький курінь.

6. Проводиться естафета "Збудуй хату". Грають два гурти по шестеро ді­тей. У кожного в руках гімнастична па­лиця. Треба по одному швидко дістати­ся визначеного місця й викласти на підлозі з палиць будиночок із дахом.

Під музику заїжджає віз (за вола —хлоп­чик), править ним Півник.

Півник. Добрий день!

Діти. Добрий день!

Півник. А звідкіля в нас стільки людей?

Отаман. Це прийшли хлопці в ко­заки записуватися.

Омелько. А ви хто?

Півник

Я — Півник, ворогів бачу згори,

Збуджу козаків на зорі.

Як гукну: ку-ку-рі-ку!

Вороги тікають за ріку.

— А чи всі іспити хлопці пройшли?

Отаман. Всі! Гарні хлопці, сміли-вродливі!

Півник. А от і не всі. Чи знають вони козацьку кашу? (Діти називають: "куліш").

А у чому її варять і куди насипа­ють? (Діти відповідають: варять у казані, на­сипають у миску, полумисок).

Омелько. А ми можемо зварити кашу в незвичний спосіб.

Проводиться українська народна гра "Гречка".

Півник. Молодці! Ну ж бо, хто з вас перший з'їсть куліш?

7. Проводиться змагання "Хто швид­ше з'їсть куліш": діти їдять із мисочок кашу.

Омелько. Нарешті я перший!

Отаман. Писарю, ану поглянь, де він у нас іще був першим?

Писар. Та оце лише єдиний раз.

Омелько. Не хочу я повертатись у село. Всі насміхатимуться наді мною.

Півник. Отамане, може, нехай він буде в нас кашоваром?

Отаман. Гаразд, усіх записуємо до козацтва. Славні хлопці прийшли! Бе­ріть шаблі, підемо в поле майстер­ності добувати, на шаблях воювати.

Під маршеву музику, з малиновими пра­порами козаки виходять із зали.

Омелько (зупиняється біля воза). Харчів тепер малувато. Он скільки хлопців, а я ж люблю поїсти.

Дівчатка. Пане писарю, якщо ви записали всіх наших хлопців, то ходімо до нас у село. Ми дамо вам і сала, і ковбаси.

 

«Люби і знай козацький край»

—————

Назад


Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

Контакт

Сумський санаторний ДНЗ №24 "Оленка"

40009, Україна, м. Суми,
вул. Пушкіна, 49А


(0542) 61-13-33


Оголошення

Перенесення робочих днів у 2018 році

20.02.2018 10:31
Шановні батьки! Інформація до Вашої уваги! Переносяться робочі дні з:  п’ятниці 9 березня на суботу 03 березня; понеділка 30 квітня на суботу 05 травня; п’ятниці 29 червня на суботу 23 червня; понеділка 24 грудня на суботу 22 грудня; понеділка 31 грудня на суботу 29...

—————

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:50

—————

Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 772 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:48

—————


счетчик посещений