Створюємо родиною музичні творчі казки

11.07.2017 10:43

Якщо Ви твердо вирішили, що ваша дитина буде займатися музикою, намагайтеся підготувати його як можна раніше, починаючи з двох років. Як відомо, слух є у кожної людини. Але, якщо його не розвивати з віком ця здібність згасає. Займатися з малюком вдома може люба матуся. Ви звертали свою увагу, як дітки, яким тільки виповнився рік люблять стуками ложкою по тарілці або по столу. Перетворіть дії дитини на цікаву гру. Гра на інструменті – це умовна мова, яку може розуміти кожна людина. Придумайте звукову казку з перекладом. Спочатку відтворіть звук, а потім поясніть, що він означає. І тоді удар по клавішам ксилофону перетвориться на падіння зірки А стук паличками по барабану – у цокіт маленьких козенят, які біжать до мами. Спробуйте розмовляти з малюком мовою музичних інструментів. Не треба розмовляти словами, просто»відповідайте» бубном або ксилофоном щось дитині, а вона хай відповідає за допомогою свого інструменту. А потім хай дитина розкаже Вам про ви розмовляли. Прийміть любу його версію. Ви дуже швидко побачите, як ваш малюк навчився слухати і чути. Хай це тільки начальне враження про можливості музики. Пізніше фантазія підкаже йому про що хотіли сказати відомі композитори своєю музикою.

Шановні батьки, прочитайте дитині казки про веселі пригоди у країні музики, щоб через казко терапію дитина зрозуміла, які звуки називаються високими, а які низькими, назви нот та збагатилася естетичними знаннями про цікавий світ музичного мистецтва . Ви можете створити власні цікаві музичні казки і захопити процесом творчості свою дитину. Добре, коли до процесу казко творення залучаться найстарші члени родини: бабусі та дідусі, їхня мова, народні примовки, забавлянки нададуть процесу яскравого колориту народності та фольклору, що є одним із найважливіших основ формування національного виховання дитини дошкільного віку.

Музична казка про висоту звуків

Жили – були три веселих дзвіночка: Дінь, Дан і Дон. У кожного з них. була своя пісенька. Дзвіночок Дінь співав тоненьким, високим голосочком. Середній дзвіночок Дан співав свою пісеньку середнім голоском. А у дзві­ночка Дона голос був товщий, нижчий ніж у його друзів і його пісенька звучала по – іншому.

Дзвіночки висять хитаються, дзвенять, повторимо їх дзвін: дінь – дінь, дан – дан,дон – дон.

Подивіться на ці три лінії. На кожній з них зображений дзвіночок. Дзвіночки співають свої пісеньки. Впізнайте, який дзвіночок дзвенить вище всіх? Який нижчий всіх? Заспівайте пісеньку кожного дзвіночка і одночасно покажіть рукою висоту звуку.

Казка «Про високі та низькі звуки»

За синіми морями, за густими лісами, у тридев’ятому царстві знаходилась Музична країна.

Правили країною Музичний король та принцеса Акизум, а жили вони в чудовому сонячному палаці, який із усіх сторін оточували море квітів, безліч білосніжних кущів троянд, що являлись символом усього світлого, доброго та прекрасного.

Прокинувшись раненько, Акизум виходила на подвір’я, сідала прямо на зелену, пухку травичку і починала слухати музику природи.

Музика природи, це шелест листя, посмішка сонечка, крапельки роси, метушня комашок, спів пташок, тріск гілочок, звуки звірів і все, все, все, що оточувало Акизум.

Саме так, під час слухання музики природи, у принцеси промайнула думка, що всі звуки не схожі один на другий. Одні – низькі, інші – високі. Адже пташечки літали високо – високо, а як виводять свої пісні тонкими, високими голосами! А от звірятка навпаки, свої пісні співали товстими, низькими голосами, але також надто приємно. Так і з’явились високі та низькі звуки. Того дня Акизум зробила книжечку, яку назвала «Книжка музичних відкриттів» і записала у ній, свою першу музичну знахідку.

Казка «Як виникли ноти?»

Піднімаючись до вершини гори, Акизум помітила, що звуки через кожні сім кроків повторюються, але з іншим забарвленням. І для того, щоб краще їх запам’ятати, вона придумала імена для звуків.

Так виникли До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі, під загальною назвою – ноти

Казка «Де живуть ноти?»

Гілочки чарівної яблуньки, яка з’явилась на подвір’ї, біля палацу, нахилилися трошки вбік. Деревце слухало щебетання пташок, дзюрчання струмочка, пісні дощику та дзвін краплин.

– Яка красива музика звучить навколо!, – подумало деревце.

– Але як зробити, щоб люди почули й зрозуміли музики?… А може, кожен звук матиме на гілочці своє місце? Але звуки ми тільки чуємо, побачити їх не можна. Що ж придумати, щоб усі змогли побачити звуки?… Звісно! Як тільки звук сяде на гілочку, я перетворю його у кружок – ноту.

А звуків є всього сім – сіла сім’я. І всі вони дуже різні, як звичайно, й буває в сім’ї.

І розлетілися звуки – ноти по гілочках. Першою від самого сонечка прилетіла сонячна нота – Соль, і розташувалася на другій гілочці. Її мила подружка – Мі, на першій. Фантастична нота – Фа поселилася між ними. Вони весело розмовляли між собою музичною мовою.

Прислухаємось.

(Звучить пісеньку, яка складається з цих трьох нот)

Незабаром прилетіли ще дві подружки; вони не дуже любили, коли жарко, і хотіли розташуватись нижче, ближче до землі, струмочка. Одна з них рішуче зайняла місце під першою гілочкою. Це була нота – Ре.

(Можна дограти пісеньку до кінця, із добавлянням ноти – Ре)

А скромній і добрій ноті – До, місце на гілочці не вистачило.

– Що ж робити?, – подумало деревце. Як знайти місце для доброї ноти?

«Куди ж поселити добру ноту?»

Довго літав у повітрі добрий звук, що ніяк не міг перетворитись в ноту: адже ж на нижніх гілочках усі місця були вже зайняті. І раптом деревце зраділо.

– Я звернусь за допомогою до нашого Музичного короля. Ось нехай він і вирішить всі музичні справи. – вирішило деревце.

Подивіться, який красивий цей король: високий, стрункий (можна показати малюнок). На голові в нього – корона. Однією рукою він міцно тримає гілочку, щоб ніхто не забув, що перша сонячна нота прилетіла саме на цю гілочку. Іншою – показує, куди сідати усім нотам.

Деревце зраділо, що в музичній державі з’явився король: адже без нього незрозуміло, це ноти, чи може, картоплинки?

Подумав Музичний король, куди ж поселити добрий звук – ноту і вирішив: попрошу я деревце, щоб воно подарувало їй маленьку гілочку, на якій вона змогла б розміститися недалеко від своїх подруг. Так і вийшло. Поселилася добра нота на маленькій гілочці, та й досі сидять ці нотки на тих самих місцях. А люди подивились, де розташовані ноти, запам’ятали й стали краще розуміти музику.

Але раптом, до чарівного дерева прилетіли ще два звуки: лагідний – Ля та самостійний – Сі. Першою почав вибирати собі місце самостійний звук. Він хотів поселитись трішки далі від усіх ноток, так як любив самостійність. Третя гілочка яблуньки йому дуже сподобалась.

Лагідний звук – Ля, зовсім невпевнено, вибрав собі місце біля сонячної ноти, тому що любив тепло. Він був спокійний, тихий і ніскілечки не заважав своїй сусідці, ноті – Сі. І зажили ноти – подружки дружно, як у хорошій сім’ї.

Ви спитаєте, а чим же займалося наше щасливе сімейство?

Тож послухайте.

Фізична хвилинка «Музикальна сімейка»

Прилетіла нота До,

Опустилася в гніздо.

Бачить в кухні ноту Ре,

Котра п’є яйце сире.

У світлиці нота Мі

Розважається з дітьми

На балконі нота Фа,

Диригує: – Раз – і два!

Біля неї нота Соль

Ремонтує парасоль.

А весела нота Ля

Примовляє: – Тра – ля – ля!

Замахала нота Сі

Враз притихли голоси.

І сказала ноті До:

– Покидаємо гніздо,

Посідаємо на дроти

І по черзі з висоти

Заспіваємо усі:

До, Ре, Мі, Фа

Соль, Ля, Сі.

Ви, мабуть, спитаєте, як же звуть Музичного короля? Назвали його незвичним ім’ям: Скрипковий Ключ. Ключ – тому. що він відкриває нам таємницю розташування нот. А Скрипковий – тому, що ці ноти, коли знову перетворюються у звуки, дуже красиво звучать на скрипці, а Король любить звучання скрипки.

Помічник у нас він звичний.

Ми звемо його ключ Соль.

Пам’ятаєте, однією рукою він міцно тримає другу гілочку, куди першою прилетіла нота Соль. Саме тому Музичного короля називають ще й ключ Соль. Усе нам скаже ключ Скрипковий король. Він над нотами король.

І з того часу люди подивились, де розташовані ноти, запам’ятали і стали краще розуміти музику.

Музична казка «Тоніка вибирає подружок»

З того часу, як вибрали головний звук мелодії та назвали його ім’ям Тоніка, життя у Музичній країні стало цікавим і приємним. Якщо раніше мелодія, мандруючи по горах та долинах, могла заблукати і точно не знала, на якому звуку їй треба спинитися, то тепер якась дивна сила притягувала її до Тоніка. Усе було б добре, але раптом Тоніка стала смутною і сказала Королю: «Мені одній сумно бути головним звуком». «Адже ти найбільш надійна, стійка, тобі можна довіряти!», – відповів Король. «Це так, але мені хочеться мати хоч би двох товаришок, із якими я могла б порадитися». «Добре, погодився Король. – Ти скромна і говориш правду, тому я дозволяю тобі вибрати двох подружок. Але ставлю дві умови: перша – щоб ці дві подружки теж були надійними та стійкими, і друга – щоб ви утрьох красиво звучали не тільки послідовно, але й одночасно».

Довго думала Тоніка, кого б їй вибрати у подружки. Пробувала різні звуки, але ніяк не могла вирішити: то нестійкими, вони були, схилялись до сусідніх звуків, то звучали разом із нею не дуже красиво. Але в один прекрасний день все ж таки вирішила.

Як ви думаєте, діти, кого вибрала Тоніка?

Казка дає первісне поняття про стійкі та нестійкі звуки. У подальшому Тоніку і її «подружок» я назву загальноприйнятим терміном – тонічний тризвук.

Питальна форма закінчення казки сприяє активізації їх музичного слуху, казковий сюжет спонукає одразу ж шукати відповідь на це питання. Звичайно, із допомогою вчителя вони її знайдуть.

Складні музичні поняття та явища з допомогою казки можна зробити більш зрозумілими й доступними для молодших школярів. Спостерігаючи за казковими персонажами, діти з властивою їм безпосередністю реагують на події, що виникають у казці, швидше запам’ятовують та краще засвоюють навчальний матеріал. Казка – улюблений дітьми літературний жанр. Приваблюють і незвичайні казкові сюжети, і яскраві образи, що запам’ятовуються. Це допомагає розширити життєвий та художній досвід молодших школярів, які завдяки уяві переносяться, то в надхмарні височини, то в таємничий ліс, то у королівські володіння. Лаконічні за формою, цікаві за змістом казки сприяють вихованню моральних якостей учнів.

Слід підкреслити: інформація, викладена навіть у формі цікавої казки, не повинна бути надто багатослівною. У розповідь доцільно вплітати музичні та образотворчі ілюстрації, або певні завдання, а також елементи діалогу, бесіди.

Казкові сюжети можна використати не тільки з музичної грамоти, а й у процесі хорового співу, слухання музики.

Музична казка «Про рідний край»

Якось давно одному східному володарю подарували чудову пташку. Навіть сонце сповільнювало свій рух, слухаючи її пісні. Їй зробили золоту клітку, гніздечко вимостили пухом молодого лебедя. Але пташка не співала. Тоді винесли її у сад. І там вона мовчала. За порадою мудреців її вивезли у ліс, але й там вона теж мовчала. Один із наймудріших мудреців порадив повозити пташку по країні. Біля одного маленького болота повісили клітку з пташкою на суху гілочку саксаулу.

Тяжким випаром від болота, клубами роїлася над ним набридлива мошва. Коли засвітила край неба рання зоря, пташка раптом стрепенувшись, простягнула крила і стрілою злетіла угору, але вдарилась об золоті пруття і впала вниз. Сумно озирнулася навколо й тихо заспівала. «Так ось звідки моя пташка! Це її рідний край», – мрійливо промовив господар. Він згадав своє рідне місто, де не був уже три роки і наказав відкрити дверцята клітки й випустити пташку. І тоді всі пташки заспівали славу рідному краю, заспівали тисячу й одну пісню свободи й любові до Вітчизни. Ось. що таке рідна земля та воля.

В основу наступної казки покладений художній прийом «олюднення», який допоможе дітям з більшим інтересом сприйняти й запам’ятати характерні особливості різних музичних інструментів.

Музична казка «Хто в оркестрі головний?»

Одного разу перед початком репетиції сперечалися інструменти симфонічного оркестру, хто з них найголовніший.

«Звичайно, я, – прокричала труба. – Адже я граю голосніше за всіх!». «Ні, я! – проспівав контрабас, – бо я найбільший!». «Навіщо даремно сперечатись? В мене дуже оригінальний звук, тому найголовніший інструмент, це – я!», – пробурчав фагот. «Ну, ще чого не вистачало! Моє звучання більш оригінальне», сказала валторна.

Що тут почалося! Інструменти кричали, перебивали один одного, і кожен із них намагався довести, що саме він найголовніший. Вони так довго сперечалися, поки зовсім не розладналися. А тут час репетирувати. Вийшов диригент, сказав: «Милі мої інструменти, ви зараз у такому розладженому вигляді, що грати не зможете. Краще нам репетицію відкласти на завтра. А ви поки що відпочиньте».

Поступово вони заспокоїлися, і стало тихо. Може позасинали?.. І тільки маленька чемета, що не вступала в суперечку, бо не звикла перебивати старших, довго не могла заснути і все думала: «Так хто ж в оркестрові найголовніший?»

Казка наводить дітей на міркування, оскільки закінчується питанням. Можливо, хтось скаже, що в оркестрі немає головних, що всі рівні і важлива їх узгодженість. Друга версія – кожний інструмент іноді може бути головним (виконувати соло). Третя – головний в оркестрі – диригент. Він організовує, підказує, кому і як грати, без нього все розвалилося б.

Усі три варіанти правомірні, оскільки не суперечить один одному. Важливо, щоб казка спонукала дітей мислити.

На уроках музики у початкових класах бесіди й про професію композитора. Стараюсь дітям просто і зрозуміло пояснити, що композитор – це людина, яка створює музику, а ще, щоб діти зрозуміли суть творчого процесу та особливість композитора, багатство його внутрішнього світу, тонке сприйняття всього, що його оточує. І цьому допомагає казка, де розповідь про те, як виникає музика, збагачується художніми образами.

Музична казка «Казка про найщасливішу людину"

Петрик дуже любив музику. Він любив ходити з мамою й татом на музичні концерти і міг довго слухати сонати, фуги й навіть великі симфонії. І Петрик подумав: «Як це люди створюють таку красиву музику, і все в них так складно виходить?»

І я спробую, може і в мене вийде. Сів Петрик за рояль, натиснув на клавіші. З – під пальців залунали якісь різкі неприємні звуки. Йому навіть здалося, що білі клавіші почервоніли від сорому. Спробував пограти на балалайці, став старанно перебирати пальцями струни. Але почув у відповідь одноманітне й сумне: трень – брень, трень – брень. З надією взяв він у руки скрипку. Йому здалося, що це зовсім неважко: води собі смичком по струнах, і музика сама собою зазвучить. Але смичок заскиглив так жалібно, що Петрик злякався й заплакав.

І раптом скрипка привітно промовила: «Не плач, Петрику. Я знаю, що ти хочеш стати музикантом. Гадаю, так воно й буде, адже серце в тебе хороше, добре. Дам тобі пораду: піди у ліс і уважно послухай музику природи. Спів пташок. шелест листя на деревах, дзюрчання струмочка. Адже своя музика є і в сонечка, і в хмарки, й навіть у кожної травинки. А справжнім музикантом може стати тільки той, хто все чує, хто відчуває радість, коли бачить все навкруги. Те, що почуєш у лісі, постарайся не забути, зберегти у своїй душі якомога довше. І ось настане день, коли ти захочеш сказати людям, яка красива музика природи. Тоді бери у руки будь – який інструмент, і він буде слухняний тобі».

Запам’ятав Петрик добре пораду скрипки, побіг у ліс. Почув він музику природи, і здивувався, яким багатозвуччям музичних барв вона заповнена. Сім днів провів Петрик у лісі, і кожний день природа дарувала нові кольори, запахи, звуки. І коли на восьмий день він побіг додому і сів до роялю, пальці його відтворили урочисті акорди.

«Пісня природи», – так я назву цю музику, подумав Петрик. Підбіг до балалайки – і одразу ж зіграв бадьорий танок дощику, який недавно наздогнав його в лісі. З трепетом узяв він у руки скрипку – і вона заспівала чарівну мелодію, то задумливу, то схвильовану, то радісну. Петрик раптом стала тісна його кімната. Він відкрив вікно, а на вулиці стояли люди, що проходили поблизу. Вони посміхнулися йому, просили пограти ще.

Петрик був найщасливішою людиною у світі!

—————

Назад


Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

Контакт

Сумський санаторний ДНЗ №24 "Оленка"

40009, Україна, м. Суми,
вул. Пушкіна, 49А


(0542) 61-13-33


Оголошення

12.04.2018 - День відкритих дверей

05.04.2018 09:04
Шановні батьки! Запрошуємо Вас на День відкритих дверей, який відбудеться 12 квітня 2018 року. Ви можете відвідати: У першій молодшій групі «Сонечко»: 905  -  Заняття з образотворчої діяльності. Малювання «Яскраве сонечко» Д/гра «Кольорові будиночки» Гра з піском «Курочка...

—————

Перенесення робочих днів у 2018 році

20.02.2018 10:31
Шановні батьки! Інформація до Вашої уваги! Переносяться робочі дні з:  п’ятниці 9 березня на суботу 03 березня; понеділка 30 квітня на суботу 05 травня; п’ятниці 29 червня на суботу 23 червня; понеділка 24 грудня на суботу 22 грудня; понеділка 31 грудня на суботу 29...

—————

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). Працює: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 18:00

01.03.2017 12:50

—————


счетчик посещений